Епілог від Сашка

Світ навколо змінився. Став яскравішим, рум'янішим, як її щоки. Коли ми вперше познайомились, вона навіть не привіталась зі мною, а просто сіла в авто. Розумію, адже не всім подобається, коли на відпочинок тобі підсилають пару. Тим паче якогось незнайомця, так ще й коли він виглядає, як чупакабра. Просто я не розумію, наскільки потрібно любити природу, щоб прокидатись о шостій ранку і кудись їхати? Так, я до біса люблю повалятись в ліжку після якоїсь п'янки, хоч в цьому випадку змушений був діяти інакше.

Та я не здаюсь і вирішую якось "підкотити" до Юлі, думаючи, що компліменти їй сподобаються. Але, якось по дивному вона відреагувала на них, тож в будинку, коли всі поїхали, вирішив до Юліанни причепитись "трохи пажощє". Думав, що та обуриться від моїх домагань, але коли Юля пригорнулась до мене і подивилась своїми яскраво-синіми очима, я в них потонув... Та коли вона мене різко відштовхнула - я зрозумів, що така дівчина можливо і тиха, але може показати себе. І мене це зачепило. Я хотів побачити, на що ще здатна така особистість. І пішло-поїхало! З нею буває весело, адже навіть при якихось казусах в неї цікава поведінка, особливо, коли це стосується наших стосунків (обожнюю, коли в Юлі горять щоки від моїх компліментів).

Звісно, ми іноді не сходимось характерами, та я все намагаюсь перекручувати на поцілунки. Ми з Юлею вже бозна-скільки часу разом, який поруч з нею здається вічністю. Не знаю, як так вийшло. Але хочеться, аби це перетворилось на нескінченність. Нашу теплу, морську, літню нескінченність.