Серце Тіні

РОЗДІЛ I — “Місто без снів”

 

Місто Еліон ніколи не спало.
 Тут не було темряви — лише штучне світло, що не давало зіркам права дихати.
 Еліан працювала у відділі пам’яті — місці, де переписували історію, стираючи зайві факти з баз даних.
 Її життя було бездоганно рівним: кава о сьомій, цифрові архіви, короткий сон у модулі сну.
 Але вночі, коли системи міста переходили в енергозбереження, вона бачила сни, яких не мало бути.
Одного разу, в електричному відблиску вітрини, вона побачила себе — але не себе.
 Інше обличчя. Інші очі.
 А за плечем — тінь чоловіка, що стояв занадто близько.
 Коли вона обернулась, там нікого не було.
 Лише м’який запах диму… і короткий спалах місячного сяйва.
“Світло не завжди рятує,” — шепіт, немов ізсередини скла. — “Іноді воно просто показує те, від чого тікаєш.”
Вона не знала, що це. Глюк системи? Галюцинація?
 Але того ж вечора у базі даних пам’яті вона знайшла заборонений файл.
 Назва: “Кров Місяця”.
 Файл був пошкоджений, але один рядок залишився читабельним:
“Той, хто зрадив світло, народиться вдруге, щоб знайти серце тіні.”

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше