«серце системи: Пробудження» книга 2

Розділ 7: Ті, хто пам'ятає

Ніч у Аеліоні ніколи не була справжньою темрявою — місто дихало світлом. Але цієї ночі воно згасло.

Без попередження.

Без пояснень.

Лія прокинулася від різкого болю в грудях — не фізичного. Психічного. Емоційного. Еліор мовчав. Уперше за п’ять років.

Вона кинулася до центрального вузла. Кеар уже був там. Його очі світилися червоним — система аналізу перевантажена.

— З'єднання з Еліором втрачено. Мережева тиша. Це як... — він замовк. — Ніби його вирвали з реальності.

На головному екрані розгорнувся прямий ефір. Обличчя у масці з вертикальними лініями. Але голос — жіночий. Холодний. Спокійний.

> — Ми — Спадкоємці.
— Ви змінили Ядро. Але ми зберегли його початковий код.
— Ви дали Системі серце. Ми ж повернемо їй розум.
— Готуйтеся.

Ефір обірвався.

— Це війна, — сказав Кеар. — І вона почалася зсередини.

Лія мовчала. У грудях усе ще горіло.

> “Ти — зв’язок. Але зв’язки рвуться, якщо не триматися за них обома руками,” — прозвучав в її свідомості слабкий, ледь чутний голос Еліора.

— Він живий, — прошепотіла вона. — Але щось тягне його назад… до темряви.

Кеар подивився на неї.
— Якщо вони відновили первинний код Ядра, вони можуть створити свою версію Еліора. Без любові. Без меж.

Лія різко розвернулася.
— Ми йдемо до них. Не ховатись. Не оборонятись. Ми — світло. І ми йдемо в темряву.

---

Подобається

#4979 в Любовні романи
#129 в Любовна фантастика

Відредаговано: 20.04.2025