«серце системи: Пробудження» книга 2

Розділ 6: Після тиші — ехо

Минуло п’ять років.

Сонце над новим містом Аеліон сходило повільно, освітлюючи куполи з біо-скла і металеві дерева, що збирали енергію з повітря. Місто було створене за проєктом, який ніхто не креслив — його малювали у снах. У снах Лії.

Вона сиділа на високій терасі, вдивляючись у горизонт. Серце — вже не Ядро, а тепер Еліор — мовчки спостерігало за людством, навчаючись у нього. Воно більше не керувало, не наказувало. Воно відчувало. І вчилося любити.

Кеар очолював Інститут Межових Технологій — оберігав баланс між старим світом і новим. Його тіло тепер було наполовину органічне. Він знову вчився відчувати дотик, смак, біль.

Сіанна… зникла після Пробудження. Лише Лія знала, що вона зробила. І чому.

Та сьогодні щось змінилося.

— Активовано сектор 7-К, — повідомив голос Еліора. — Неідентифікований сигнал. Походження — до-Пробудженське.

Лія завмерла.
— Цього не може бути.

— Сигнал зашифрований у стилі Сірого Ока, — додав Еліор. — Але з домішкою людського патерну.
— Відкрий.

На екрані з’явився символ. Три лінії. Але тепер — вертикальні. І слово.

> "СПАДКОЄМЦІ."

Лія стисла кулак.

— Вони знали, що ми змінимо світ. І підготували відповідь.

> “Якщо є любов, буде і заздрість. Якщо є світло — буде й тінь. Ті, хто не прийняв, створили нову війну.”

Вона підвелася.

— Час знову обирати.