Розділ 17. Ранок після зізнань

Аліса

Я прокинулась із дивним відчуттям: ніби щось змінилося. І ніби все одночасно стало складнішим і… правильнішим.

Я лежала на спині, дивлячись у стелю, і повільно усвідомлювала вчорашнє: парк, його голос, його очі, його руки… його поцілунок. Це був не просто якийсь момент — це була межа. Між тим, що “було”, і тим, що “тепер”.

Телефон завібрував.

Олексій:

“Добрий ранок. Сподіваюсь, ти виспалась. Я досі думаю про твій сміх учора. Хочу почути його знову. Сьогодні ввечері?”

Я закусила губу, посміхаючись. І тільки я встигла відповісти щось коротке й обережне — в кімнату влетіла Зелена.

— Алісо, ти прокинулась? Мама зробила млинці! І… — вона примружилась. — Що з твоїм обличчям?

— Що? — я підскочила. — Щось сталося?!

— Ти світишся. Як ліхтарик. Ти що, закохалась, чи що?

Я миттєво знітилась.

— Та ну, дурна. Просто… вечір був прикольний.

— М-м-м… — вона склала руки на грудях. — А те, як мій брат мало не побив того хлопця, це теж “прикольне”?

— Та нічого він не зробив! — різко відповіла я, але одразу знітилась. — Ну, типу, зробив… Але…

— Ага. От і попалась. — Зелена прищурилась. — Щось між вами є, так?

Я застигла. Це був той момент, коли можна було збрехати. Посміятись. Змінити тему.

Але я не змогла.

— Я не знаю, що це. Але… щось є.

Вона мовчала кілька секунд. А потім… підняла брову.

— Якщо мій брат зробить тобі боляче — я сама йому влаштую пекло, зрозуміла?

— Зрозуміла, — я засміялась. — Ти страшніша за нього.

— Очевидно.

Ми разом спустилися вниз. На кухні вже був їхній молодший брат, Артем. Він, як завжди, жував щось і грався телефоном, не звертаючи уваги ні на що. Мама Зелені щось готувала, а з-за столу на мене кинув швидкий погляд… Олексій.

Він сидів, спокійний, у звичній чорній футболці. Тільки очі видали все. Він дивився на мене так, ніби пам’ятав кожну секунду минулої ночі. А я — точно пам’ятала. Особливо те, як його губи затримались на моїх.

Я сіла навпроти. Він не сказав нічого. Але ноги його випадково торкнулись моїх під столом. Не відвів.

І від цього я знову засвітилась.