Розділ 16. Цей вечір не мав закінчитись так

Аліса

— Пішли, — сказав він, м’яко, але беззаперечно, і повів мене вбік, у напрямку до невеличкого парку, де майже не було людей.

Його рука вже не просто доторкалась — вона тримала мене. Вперше так по-справжньому. Міцно, впевнено. Але не силоміць. Він ішов поруч, мовчки. А я — поруч із ним, і мені не хотілося, щоб ця мить закінчувалась.

Парк був освітлений ліхтарями, а тиша в ньому — зовсім інша, ніж тиша після сварки. Ця тиша була м’яка. Трохи тривожна. Інтимна.

— Я не мав тебе осоромлювати перед усіма, — нарешті сказав Олексій, коли ми зупинились біля лавки.

— Ну… хоча б ти це визнаєш, — я сіла, дивлячись уперед. — Але ти дійсно перегнув.

— Я ревную. Я не звик до цього. Я завжди мав контроль. І тут — ти. І я не можу нічого контролювати.

— Я теж не можу, — зітхнула. — Мене взагалі це все накриває з головою. Ти старший, ти зовсім інший. І при цьому — я не хочу, щоб ти зникав.

Він нахилився до мене ближче. Я відчула його запах — теплий, чоловічий, знайомий. Його голос звучав уже зовсім поруч:

— Я нікуди не зникну. Але я не з тих, хто грає. Якщо я з тобою — я з тобою по-справжньому.

— А якщо я ще не знаю, що це “по-справжньому”? — прошепотіла я, дивлячись на нього.

Він затримав погляд. Його очі не були холодними. Вперше — м’які, теплі, глибокі.

— Тоді я чекатиму. Але знай: я вже знаю, що хочу саме тебе.

Його рука торкнулась мого обличчя. Великі пальці — обережно по щоці, ковзаючи до підборіддя. А потім — його губи торкнулись моїх.

Повільно. Без поспіху. Мовчки.

І мені здалося, що навколо нас — не парк, не ніч, не місто. А тільки він. І я.

Коли ми відсторонились, я посміхнулась.

— І все одно ти жахливо поводився сьогодні.

— Я знаю, — хрипло усміхнувся він. — Але поцілунок трохи компенсував, правда?

— Може… трохи.

— Значить, треба буде ще один. І ще.

Я вдарила його легко по плечу, засміялася, і він підняв мене з лавки, тримаючи за талію, неначе це найприродніше на світі.

Він повів мене додому. Але з кожним кроком я розуміла: вже нічого не буде так, як було.