Розділ 2. Несподіване знайомство

Олексій не був типовим для цієї компанії. Він не сміявся так голосно, не обговорював дрібниці, не цікавився пригодами, які трапляються кожного літа. Його погляд залишався завжди холодним, як льодовик, і здавалося, що він просто не піддається впливу. Всі знали, що він не любить залишатися серед людей, і це викликало деяку загадковість навколо його постаті.

Але те, що Аліса не могла не помітити, — це те, як він входить у кімнату. Як його присутність раптом змінює все навколо. Він стояв на порозі, а її подруги ще не встигли повністю повернути увагу від сміху до його тихої, але міцної постаті.

Аліса була настільки впевнена в собі, що навіть його погляд не злякав її. Вона продовжувала розповідати історії, весело підсміюючись і сміючись разом з подругами, не турбуючись про те, що Олексій не втручається в розмову. Вона просто прийняла його, як частину цього простору, навіть якщо він не хоче бути частиною компанії.

Проте з кожною новою історією вона все більше помічала, як він уважно слухає. Його погляд іноді затримувався на її обличчі, і хоч він залишався байдужим, Аліса відчувала якусь невиразну напругу в його присутності. Це було так несподівано, і вона не могла цього пояснити.

Всі підняли свої чашки з кавою, коли вона закінчила ще одну веселу історію про свої пригоди в горах. Подруги сміялися, а Аліса відчула, як в кімнаті стало трохи тісно через те, що Олексій не зрушувався з місця.

— Я думаю, що треба зробити паузу і зняти пару фотографій, — запропонувала Ліна, не обираючи моменту, щоб вирватися від цього тиску, який принесла тиша після Олексієвої появи.

— Так, точно! — підтримала Аліса, підсвідомо прагнучи додати легкості в атмосферу. Вона знала, що зараз все буде добре, якщо просто залишиться в своєму звичному ритмі. І навіть якщо Олексій не змінив свою позицію, вона все одно не збиралася звертати увагу на цю мовчазну загадку. Вона була компанійська, і їй це подобалося.

Але раптом, поки всі були зосереджені на фотографіях і сміху, Аліса помітила, як Олексій наблизився до неї. Без слів, без жестів — просто тихо і непомітно, як звичайно. Це був момент, коли всі присутні трохи відволіклися на інші речі, і вона залишилася сама в його полі зору.

— Ти справжня майстриня з розповідями, — ледь чутно сказав він, дивлячись їй у вічі.

Це було неймовірно. Олексій, з його холодним виглядом і практичною відсутністю емоцій, все ж зробив цей крок. Аліса на мить замовкла, почувши ці слова.

Вона засміялася, не даючи собі часу на довгі роздуми.

— О, так, я точно знаю, як зробити з серйозного подорожі справжнє шоу! — відповіла вона, запитливо поглянувши на нього, але в голосі не було нічого від серйозності.

І хоча це був лише короткий обмін, Аліса зрозуміла, що в його погляді щось змінилося. Вона не могла вловити всі деталі, але їй здалося, що він став трохи менш відстороненим. Ніби він трохи відкрився їй, хоча і не зробив жодного великого кроку. Це було таке незвичайне відчуття, і хоч Аліса не хотіла цього визнавати, але вона відчула, як його присутність починає впливати на її емоції.

Але через кілька хвилин все повернулося на свої місця. Олексій знову став таким самим холодним і відчуженим, як і раніше. Його повна байдужість до всього, що відбувається, повернулася. Всі повернулися до своїх справ, і Аліса вирішила, що не варто замислюватися над його коротким з’яв