Серце під час бурі

Перший ризик

Учитель повернувся до класу, і урок продовжився, ніби нічого не сталося. Але для Максима все вже було інакше.

Його думки крутилися навколо одного:

Що буде, якщо написати щось більше?

Після уроку він швидко зібрав речі.

— Максим, зачекай, — сказала Настя, наздоганяючи його в коридорі.

Він зупинився, але не обернувся.

— Ти знову хочеш щось написати, правда?

Максим повільно повернувся до неї.

— Я просто хочу перевірити межі.

Настя зробила крок ближче.

— Це вже звучить небезпечно.

Максим на мить замислився, а потім тихо сказав:

— А якщо я напишу щось хороше? 

Наприклад… щоб хтось уникнув проблем?

Настя подивилася йому прямо в очі.

— Ти не можеш знати всіх наслідків.

Максим дістав записник.

Але я можу спробувати.

Настя різко схопила його за руку.

— Максим, не треба!

Але він уже відкрив сторінку.

Рука тремтіла, коли він почав писати:

«Сьогодні ніхто не постраждає.»

На секунду все затихло.

Наче сам світ завмер.

Максим повільно підняв очі.

І в цей момент десь у коридорі пролунав гучний звук падіння.

                                     Сторінка-18




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше