Серце під час бурі

Неспокій

У класі було шумно. Учні займали свої місця, хтось жартував, хтось обговорював контрольну. Здавалося, усе як завжди.

Але для Максима нічого вже не було звичайним.

Він сів за парту і тихо поклав рюкзак біля ніг. Його рука мимоволі торкнулася записника всередині.

— Ти знову задумався, — почувся голос поруч.

Це була Настя.

Вона сіла поруч і уважно подивилася на нього.

— Щось сталося?

Максим на секунду замовк, а потім тихо відповів:

— Я бачив когось у дворі. Він дивився прямо на мене… але коли я обернувся вдруге — його вже не було.

Настя напружилася.

— Ти думаєш, це пов’язано із записником?

— Не знаю… — відповів Максим. — Але відчуття було дивне.

Настя на мить замислилася.

— Можливо, це той, хто написав ті слова в записнику.

Максим відчув, як серце стислося.

— Якщо це так… тоді він знає про мене.

У цей момент до класу зайшов учитель, і всі швидко замовкли.

Максим відкрив підручник, але не міг зосередитися.

Його думки були зовсім не про урок.

Він відчував, що щось наближається.

І ця буря вже почала торкатися його життя.

Сторінка-15

Подобається

#5340 в Любовні романи
#709 в Різне

Відредаговано: 17.03.2026