Серце під час бурі

Таємниця

Вадим ще кілька секунд дивився на небо, ніби намагався переконатися, що червона кулька йому не здалася.

— Це… це було випадково, правда? — тихо сказав він.

Максим повільно похитав головою.

— Я ж казав тобі.

Вадим повернувся до нього і подивився прямо в очі.

— Ти серйозно хочеш сказати, що цей записник… змінює реальність?

Максим обережно поклав записник назад у рюкзак.

— Схоже на те.

Вадим провів рукою по волоссю і тихо засміявся, але тепер у його голосі відчувалося більше нервів, ніж веселощів.

— Це… найшаленіша річ, яку я коли-небудь чув.

Максим зробив крок ближче.

— Саме тому я не хотів одразу розповідати.

Вадим кілька секунд мовчав, а потім тихо сказав:

— І хто ще знає?

Максим на мить замислився.

— Настя.

Вадим підняв брови.

— Настя знає… а я тільки зараз?

Максим усміхнувся.

— Ти ж сам сказав: «Спробуй мене здивувати».

Вадим похитав головою.

— Добре… — сказав він. — Але тепер у нас велика проблема.

— Яка?

Вадим подивився на рюкзак Максима.

— Якщо цей записник справді такий могутній… хтось рано чи пізно захоче його забрати.

Сторінка-12

Подобається

#5340 в Любовні романи
#709 в Різне

Відредаговано: 17.03.2026