Серце під час бурі
Доказ
Вадим усе ще усміхався, коли вони підійшли до шкільних воріт.
— Серйозно, Максим, — сказав він. — Це звучить як фантастика.
Максим зітхнув. Він очікував саме такої реакції.
— Я знав, що ти так скажеш, — відповів він.
Кілька секунд вони стояли мовчки. Учні проходили повз них, розмовляли, сміялися, а для Максима цей ранок здавався зовсім іншим.
— Добре, — раптом сказав Вадим. — Якщо це правда… доведи.
Максим на мить замислився.
Він відкрив свій рюкзак і дістав записник. Обережно перегорнув кілька сторінок і взяв ручку.
— Що ти робиш? — запитав Вадим, трохи зацікавлено.
— Маленький експеримент.
Максим швидко написав кілька слів:
«Через кілька секунд біля школи пролетить яскраво-червона повітряна кулька.»
Він закрив записник.
— І що тепер? — скептично запитав Вадим.
Минуло кілька секунд.
І раптом над їхніми головами справді повільно пролетіла червона повітряна кулька, яку ніс легкий вітер.
Вадим завмер.
— Почекай… — тихо сказав він.
Його очі стали великими від здивування.
— Ти… ти це бачив?
Максим мовчки кивнув.
Тепер Вадим більше не сміявся.
Сторінка-11
#5340 в Любовні романи
#709 в Різне
Відредаговано: 17.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
