Серце під час бурі

Перше випробування

Максим довго сидів мовчки, дивлячись на зошит. Серце йому стукало так, ніби передчувало щось важливе.

— Я… спробую, — тихо промовив він сам до себе. — Але обережно.

Взявши ручку, він почав писати про дрібну подію: як випадково допомогти старому сусідові донести покупки. Нічого великого, нічого магічного, лише невеликий акт доброти.

Коли Максим підняв голову, то здивовано помітив, що на вулиці чоловік, який виглядав точно як його сусід, саме йшов додому із пакунками. Він трохи спіткнувся, і тут же хтось допоміг йому з пакунками.

Максим відкинувся на спинку стільця, серце шалено калатало.

— Це… працює? — прошепотів він.

Настя, що тихо стояла біля дверей, обережно кивнула:

— Я ж казала. Але не забувай: кожна дія має наслідки. Навіть маленька.

Максим задумався. Маленький вчинок здавався безпечним, а проте він уже відчував важкість відповідальності.

— Якщо записник може робити таке… — пробурмотів він, — то що станеться, якщо я напишу щось велике?

Дощ за вікном наростав, ніби відчував його сумніви. Максим підняв ручку, готовий до першого справжнього випробування.

                                     Сторінка-5




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше