Серце під час бурі
Таємничий шум
Наступного ранку Максим прокинувся з дивним відчуттям. Серце билося трохи швидше, а думки не давали спокою.
Вчорашній дощ ще залишав вологу на вулиці, а повітря пахло свіжістю і таємницею.
Він одягнув улюблену кофту та взяв зошит. Раптом помітив щось дивне: на сторінці, де він написав слова про героя та загадковий предмет, з’явилася маленька крапля чорнила, яка раптово тремтіла.
— Це не може бути… — прошепотів Максим, нахилившись ближче.
Він спробував стерти краплю — і вона миттєво зникла, ніби ніколи й не була там.
Серце Максима стислося. Він згадав блискавку минулої ночі і дивний шум за вікном.
— Мабуть, мені починає здаватися… — сказав він сам до себе, але в голосі відчувалася невпевненість.
В цей момент хтось постукав у двері кімнати.
Максим підняв голову і побачив Настю.
— Привіт… — тихо промовила вона. — Можна зайти?
Вона виглядала трохи стривоженою, а її очі, великі й уважні, ніби намагалися зрозуміти щось, що він сам ще не усвідомлював.
— Що сталося? — запитав Максим.
— Я думаю… нам потрібно серйозно поговорити, — сказала Настя і кивнула на зошит, що лежав на столі.
Максим відчув, що все змінюється. І ця зміна була лише початком.
Сторінка-3
#4719 в Любовні романи
#538 в Різне
Відредаговано: 15.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
