Того вечора небо було важким і темним. Сірі хмари повільно пливли над містом, ніби готувалися до бурі. Вітер тихо гойдав дерева, а вулиці майже спорожніли.
Максим сидів біля вікна у своїй кімнаті. Перед ним лежав старий зошит, у якому він уже давно записував свої думки, історії та мрії.
Він любив писати.
Іноді Максим уявляв, що колись його книги читатимуть тисячі людей. Він уявляв, як хтось відкриває його історію і на кілька годин переноситься у зовсім інший світ.
— Було б круто, якби слова справді могли змінювати реальність… — тихо сказав він сам собі.
Максим усміхнувся своїм думкам і взяв ручку.
У кімнаті було тихо, лише легкий дощ почав стукати по склу.
Він відкрив чисту сторінку і написав:
«Іноді одна історія може змінити чиєсь життя…»
Максим на мить зупинився і подивився у вікно.
Десь у далині блиснула блискавка.
Він ще не знав, що зовсім скоро його слова справді почнуть змінювати світ.
Сторінка-1