Вечірню тишу старого двору не тривожив навіть вітер. Сутінки вже оповили простір, а яскраві ліхтарі прийняли у сонця свою нічну естафету. Жовте листя під деревами, що насипалось за день, дарувало відчуття затишку й спокою та вранішню роботу двірникам.
Раптом десь гучно стукнули балконні двері й миттю почулись звуки гарячої сварки між чоловіком та жінкою. Літня леді, з цікавістю схилилась зі свого балкона, щоб помилуватись черговою суперечкою сусідів, поверхом нижче. Дама навіть зняла з шиї чисельні прикраси, щоб ті не заважали дивитись захопливий серіал наживо.
В цьому будинку навіть балконні вікна не перешкоджали милуватись цікавими дійствами. Адже на фасаді споруди красувалась табличка з написом «Історична пам’ятка», а значить мерія забороняла спотворювати її будь-якими перебудовами. Не секрет, що майже кожну будівлю в цьому районі столиці прикрашали подібні нагадування та невеличкі барельєфи, що свідчили про колишнє проживання тут відомих людей.
Ось тільки наразі було вже не до історичних спогадів, бо чоловік вчепився в шию жінки обома руками й почав душити. А та відчайдушно відбивалася й намагалась знайти порятунок. Спостерігачка вирішила не ризикувати життям сусідки та щосили заволала:
– Викличте хто-небудь поліцію, а заодно й швидку!
Дивно, що жінка командирським голосом давала настанови іншим замість того, щоб просто використати телефон, який тримала в руці.
Треба сказати, що вся ця несамовита вечірня метушня відбувалася в елітному будинку, вище Хрещатика, далеко не вперше. І хоч кілька театрів знаходились зовсім поруч, абсолютно не обов’язково було турбуватись про квитки та місце в ложі. Достатньо вийти на балкон власної квартири та насолоджуватись вечірнім повітрям і театральним дійством, котре безплатно демонстрували сусіди.
Ось жінці все-таки вдалося вирватись з міцних рук сивочолого красеня й кинутись в глибину кімнати, та він не побіг за нею, а лише закричав:
– Пішла геть, заучена паскудо! Я тебе бачити більше не хочу. І за речами не приходь, бо не впущу! Проп’ю я твої шуби та й край...
Далі події стали нецікавими, адже головні герої зникли з поля зору, а в сутінках чутно було лише віддалений шурхіт тисяч авто, що мчали центральною вулицею столиці. Але здається саме час ближче познайомитися з дійовими особами недавньої сімейної драми, що обійшлася без втручання правоохоронних органів.
Струнка висока жінка, років тридцяти, неквапливо йшла вулицею та змахувала сльози з гарного обличчя, зі спотвореним макіяжем. Періодично вона тяжко зітхала й вище підіймала комір плаща, а її гарним довгим волоссям грався осінній вітер.
Недавній Отелло, що вигнав жінку з дому, гордо глянув на себе у велике дзеркало й театрально закинув пасмо шикарного сивого волосся. Потім він наче згадав щось та в пошуках заметушився по оселі. Задоволено схопив свій мобільний і вийшов у передпокій. Там начепив потерту замшеву куртку, лаковані туфлі й обережно огорнув теплим шарфом шию. Це він робив підсвідомо багато років підряд, щоб вберегти свій голос. Адже перед нами, у всій красі стояв не хто інший, як заслужений артист одного з провідних театрів столиці – Остап Загорський.
Правда наразі він «трохи хворів» на свою традиційну хворобу... Актор скривився від страшного головного болю – відлуння вчорашнього корпоративу. Туди його запросили невідомі люди та ще й за маленький гонорар. З того часу, як головний режисер, за систематичне пияцтво відправив Загорського в «запасні» та інколи давав халтуру озвучки, про шикарне життя мріяти не виходило.
Залишалось лише згадувати яскраві роки, коли Остап не міг спокійно покинути дім і вийти на вулицю. Фанатки та репортери просто розривали його на шматки. Тоді доводилося користуватись службовим автомобілем або ховатися під грим. Та й це не допомагало, бо дівчатка так хотіли отримати автограф свого кумира, що днями чекали біля під’їзду. Вони годинами ховались десь поблизу, й намагалися хоча б доторкнутись, поцілувати або відірвати шматочок його знаменитого шарфа...
Від подібних думок актор сумно посміхнувся та вже зайшов до улюбленого бару, щоб хоч якось втамувати головний біль та смуток спустошеного серця.
#979 в Детектив/Трилер
#110 в Бойовик
#5432 в Любовні романи
#1259 в Короткий любовний роман
щиро та дуже емоційно, неочікувані повороти долі, війна_кохання
Відредаговано: 16.03.2024