Місяці пройшли після перемоги над Лордом Тіней. Місто на березі океану поступово відновлювалося, а вода знову була чистою і спокійною. Русалка стояла на скелях, дивлячись на горизонт, і відчувала легкий вітер, що приносив шепіт хвиль і спокій серця.
— Тепер все справді спокійно, — сказала вона хлопцеві, який стояв поруч.
— Спокій лише початок, — усміхнувся він, — але тепер ми знаємо, що можемо подолати будь-які труднощі.
Аріан підійшов до них
— Обидва світи відчувають вашу силу. Ви об’єднали людей і магію океану, показавши, що любов і довіра — найсильніша зброя.
Русалка глибоко вдихнула.
— Я ніколи не відчувала себе такою цілісною. Океан, суша, магія і серце — все це я, і я більше не боюся майбутнього.
Хлопець обійняв її, і вона відчула тепло, яке проймало до глибини душі
— Разом ми можемо все, — промовив він тихо.
Вони стояли на березі, дивлячись, як сонце повільно заходить за горизонт. Вода блищала золотим світлом, а хвилі тихо плескалися об каміння, немов дякуючи за їхню відвагу.
Русалка посміхнулася
— Нові пригоди ще попереду, але тепер ми знаємо: будь-яка темрява відступає перед силою серця, дружби і любові.
І вперше вона відчула справжню свободу — свободу бути собою, бути разом із тим, кого любить, і захищати обидва світи.
Світ змінився, але найголовніше — вони змінилися разом. І це було лише початком їхньої великої, яскравої історії.