Тиждень після битви над лагуною видавався спокійним. Але русалка відчувала невидиму напругу у воді — тихий шепіт, що попереджав про наближення нової загрози.
— Він не забув, — прошепотіла вона хлопцеві, стоячи на березі. — Лорд Тіней готує пастку.
— Ми готові, — відповів він, стискаючи її руку. — Разом ми зможемо впоратися.
Аріан з’явився з книгами і стародавніми манускриптами
— Він готує ілюзію, — сказав він, — і вона може змусити тебе сумніватися у собі. Лорд Тіней знає твою силу, він знає твої страхи.
Наступного вечора над містом опустилася густіша темрява, ніж будь-коли. Вулиці порожніли, і з води почали підніматися тіні, що імітували людей.
— Це пастка, — сказала русалка, впізнаючи обличчя тих, кого вона знала. — Вони не справжні.
Хлопець кивнув:
— Тоді ми не дамо йому нас обдурити.
Разом із Аріаном вони кинулися назустріч тіням. Русалка відчула, як магія темряви тягне її серце до страху, до сумнівів, намагаючись роз’єднати їхній союз.
— Не піддавайся! — крикнув хлопець.
— Ми разом!
Вона глибоко вдихнула, зосередившись на своїй силі і довірі до союзників. Вода навколо засяяла яскравим смарагдовим світлом, а Аріан активував захисні символи, які знищували ілюзії.
Тіні зникали, одна за одною, і Лорд Тіней з’явився у своїй величезній формі:
-Ви сильніші, ніж я очікував, — промовив він, — але справжнє випробування ще попереду.
Русалка відчула холод у грудях, але поруч були хлопець і Аріан. Їхня сила, їхня довіра і любов стали щитом, який не міг зламати навіть Лорд Тіней.
— Ми пройдемо через це, — сказала вона тихо. — І цього разу він не переможе.
Тіні знову почали збиратися, але тепер русалка знала: справжня сила — не лише магія, а їхня єдність, яка може протистояти будь-якій темряві.