Розділ 17. Відкриття ворога

Дні на суші здавалися мирними, але русалка відчувала тривогу, що зростає. Магія темряви залишалася активною, і тепер вона відчувала не просто її залишки — а справжнє джерело, що приховувалося десь глибоко в океані.

— Це не Древній, — сказала вона хлопцеві, дивлячись на горизонт. — Хтось ще сильніший. Той, хто керує ним і маніпулює темрявою.

Аріан кивнув

— Я відчував його силу ще раніше, але вона була прихована. Тепер він прокинувся. І якщо ми не підготуємося, він поглине не лише океан, а й світ людей.

Хлопець стиснув її руку

— Ми впораємося, як завжди. Разом

Вода навколо лагуни завирула, як живий організм. Тіні попередніх ворогів змішалися у єдиний потік, і з нього почала формуватися величезна темна постать, що світлилася червоними вогниками очей.

— Він називає себе Лордом Тіней, — промовив Аріан, — і він чекав, коли ти зміцнішала, щоб випробувати тебе.

Русалка відчула холод страху, але швидко замінила його рішучістю.

— Ми не боїмося. Ми будемо боротися за обидва світи.

Вона кинулася вперед разом із хлопцем і Аріаном. Магія води під її контролем зливалася з символами Аріана та хоробрістю хлопця. Потік світла й енергії вдарив у Лорда Тіней, але той лише усміхнувся, відчуваючи силу, що стоїть за ними.

— Ви сильні, — почувся його глухий голос, — але це лише початок.

Тіні навколо загустіли ще більше, і русалка зрозуміла, що їхня боротьба тільки починається.

— Ми готові, — промовила вона, дивлячись на своїх союзників. — І цього разу наш зв’язок — наша справжня зброя.

Хлопець і Аріан кивнули. Вони знали, що впереди — небезпечна битва, але тепер вони розуміли: перемога залежить не лише від сили, а від єдності, довіри та любові, що з’єднує їх серця.

Океан шумів навколо, мов обіцяючи, що найтемніша буря ще попереду, але разом вони були непереможними.