Наступні дні на поверхні й під водою були спокійні, але це було лише передчуття нової бурі. Русалка відчувала, як океан шепотів їй про наближення могутнього ворога — істоти, здатної керувати тінями і поглинати магію.
— Я бачу його, — прошепотіла вона, коли стояла на березі. — Темрява набирає форму.
Аріан кивнув
— Це Древній. Він пробудився після тисячолітнього сну. Його сила перевищує все, що ми зустрічали.
Хлопець схопив її за руку
— Ми вже пройшли через темряву. І пройдемо ще раз. Разом.
І справді, над горизонтом з’явилася величезна тінь. Вона рухалася швидко, її очі світилися темно-червоним світлом. Вода біля берега завирула, як хвиля бурі.
— Нам потрібно об’єднати всі сили, — сказала русалка, відчуваючи магію темряви, що намагалася проникнути в її серце.
Аріан підняв руки, і символи магії з’явилися у повітрі, об’єднуючи енергію води, землі і світла. Хлопець кинувся вперед, використовуючи все, що він навчився під час їхніх попередніх битв, допомагаючи русалці керувати водою.
— Тримайтеся разом! — кричала вона.
Древній атакував. Тіні зливалися в одну величезну істоту, і навіть їхня спільна магія не могла її повністю зупинити. Але русалка відчула серцем силу, що йшла від хлопця та Аріана. Їхня єдність зробила їх непереможними.
Вода, світло і магія злилися у потужний потік, який прорвав тьму, розсіюючи її на шматки. Древній завив, але відступив у глибини океану, залишаючи після себе лише слабкий туман.
Русалка відчула втому, але і нову впевненість.
— Це був найсильніший ворог, — сказала вона, дивлячись на союзників. — Але тепер ми знаємо, що разом можемо протистояти будь -чому
Хлопець обійняв її.
— І я ніколи не відпущу тебе.
Аріан усміхнувся
— І це тільки початок. Справжні випробування ще попереду.
Океан шепотів їм про нові пригоди, а русалка відчула: серце, що об’єднує любов, дружбу і магію, може подолати навіть найтемнішу тінь.