Дні на суші ставали все спокійнішими, але русалка відчувала, що небезпека ще не залишила їхній світ. Вода під поверхнею завжди шепотіла, нагадуючи про старі закони і темряву, що може повернутися.
— Нам потрібна допомога, — сказала вона хлопцеві, дивлячись на горизонт. — Є сили, які я не можу подолати одна.
Вони вирушили до стародавнього маяка на околиці міста. Там їх чекав незнайомий чоловік, високий і спокійний, з очима кольору бурштинового світла.
— Я чув про тебе, — промовив він, коли побачив русалку. — І знаю, що ти не просто дитя океану. Ти ключ до балансу між світом людей і магією води.
Хлопець здивовано глянув на неї.
-Хто він? — прошепотів він.
— Новий союзник, — відповіла русалка. — І я думаю, він може нам допомогти.
Чоловік підійшов ближче і простяг руку.
— Моє ім’я — Аріан. Я охороняю межі між світом людей і магії. Темрява, що ви перемогли, — лише частина стародавньої сили, яка прагне відновитися. І вона повернеться, якщо ми не будемо готові.
Русалка відчула довіру до нього. Аріан знав більше, ніж будь-хто інший про баланс світів.
— Ми готові, — сказала вона рішуче. — Ми боролися за наші серця і обидва світи. І ми не відступимо.
Аріан кивнув
— Добре. Тоді настав час навчитися працювати разом. Щоб майбутнє не знищила стара магія
Хлопець обійняв її за плечі
— Разом ми сила, — сказав він.
І вперше русалка відчула, що їхня команда — не просто союзники. Вони — родина, здатна протистояти будь-якій темряві.