Дні на поверхні ставали дедалі напруженішими. Русалка відчувала, як магія темряви розповзається по місту, і знала: самотужки їй не впоратися.
— Нам потрібні союзники, — сказала вона хлопцеві, коли вони сиділи на березі озера. — Люди, які розуміють магію. І ті, хто готовий боротися за справедливість.
Вони вирушили до старої бібліотеки на околиці міста. Там, серед пилу і старих манускриптів, знайшли її — жінку з глибокими очима і знанням магії океану. Вона одразу впізнала русалку.
— Я чекала на тебе, — сказала жінка, її голос лунав як тихий дзвін. — Ти сильніша, ніж здається. Але сила без знань може стати смертельною пасткою.
Русалка слухала уважно, відчуваючи, що з цим союзником вони зможуть протистояти будь-якій небезпеці
— Існують стародавні закони, — продовжила жінка. — Ті, що зберігають баланс між поверхнею і океаном. Твоє рішення порушило їх, але показало, що серце може бути сильнішим за страх.
Хлопець нахилився до русалки
— Ти бачиш? Тепер ми не одні.
— Так, — відповіла вона. — Але я ще не готова розкрити всі таємниці. Є речі з мого минулого, які навіть океан приховує від мене.
Її очі загорілися смарагдовим світлом. Вона знала: незабаром вона дізнається правду про своє походження, і це може змінити все.
Тіні магії темряви не чекали. Вони наближалися до міста, і союзники були потрібні вже зараз. Русалка вперше відчула, що її серце і розум готові до випробувань, які чекали попереду.
— Разом ми сильніші, — сказала вона. — І ніхто не зможе зруйнувати те, що ми будуємо.
І вперше вона відчула: новий світ — не лише небезпеки, а й надія.