Підводний зал тремтів від очікування. Істоти океану дивилися на них, немов на живий урок: чи здатні вони зрозуміти, що серце важливіше за страх і старі закони
— Ми даруємо тобі шанс, — промовив стародавній голос, що лунав крізь воду, — доведи, що твоя відвага сильніша за страх.
Русалка подивилася на хлопця. Його очі світилися підтримкою і довірою. Він не відступав. Вона зрозуміла: це випробування не лише її магії, а їхнього зв’язку.
Вона підняла руки. Хвилі обвили їх обох, злившись у потужний потік світла. Її серце билося в унісон із його, і магія відповіла на цю гармонію.
— Любов і довіра — найсильніша магія, — промовила вона крізь шум води. — І вона може об’єднати два світи.
Стародавні істоти замовкли. Потім світло у воді стало яскравішим, і вони відчули, як напруга зникає. Океан прийняв їхнє рішення. Він визнав, що серце сильніше за будь-які закони
Хлопець міцно обійняв її.
— Тепер ми разом, — сказав він тихо.
Русалка усміхнулася, відчуваючи тепло, що розтікалося по всьому тілу. Вона знала: боротьба ще не закінчена, нові пригоди попереду, але тепер вони мають силу, яку не зможе зламати ні страх, ні тіні глибин.
І вперше за довгий час вона відчула справжню свободу. Свободу бути собою. Свободу любити.