Засудження інших

12 вересня 2018

"Не судіть да не судимі будете". Чули таке? На жаль цього ніхто не дотримується, всім хочеться судити, бо це цікаво, як жити без пліток та засуджень? Життя буде нудним. Ми засуджуємо людей кожного дня, кожну хвилину, самі того не помічаючи. В кого який одяг, кому що йде а кому ні, все це ми знаємо! Бо на дивані перед телевізором зібралися справжні законодавці моди, які точно знають, що вдягти. Коли вони бачать якусь зірку по телевізору, яка вдягнула дорогу сукню, вони скажуть "Боже це ж просто жах", або " Я куплю кращі речі ніж вона, але за менші гроші". Коли ми бачимо, що хтось набрав лишні кілограми, ми зробимо їм комплімент, типу "гарно виглядаєш",але в голові подумаємо "як можна не слідкувати за собою, вона виглядає наче корова".
Ми часто засуджуємо не знаючи справжнього життя людей, бо ми не бачимо, що твориться в душі людини, ми бачимо лише зовнішню оболочку, ми вважаємо, що якщо людина багата то у неї не має бути проблем, але якщо навіть і будуть проблеми їх можна легко вирішити, адже в них є гроші.  Для тих хто так думає є гарна цитата:
Всім відомо, що за гроші можна купити туфлі, але не щастя, їжу, але не апетит, ліжко, але не сон, ліки, але не здоров'я, слуг, але не друзів, розваги, але не радість, вчителів, але не розум.
Гроші багато вирішують, але коли нема щастя, вони все одно не потішать. В мене вони завжди були, так я відчувала комфорт, але це все.
‌Ми засуджуємо всіх людей, є в них гроші чи нема немає значення для нас . Якщо ми побачимо, що в матері дитина плаче, ми одразу вирішимо, що вона погана мати. Якщо ми побачимо, що вчителька позує в купальнику на відпочинку, не всі, але дехто подумає, що вона легковажна, бо вона ж навчає дітей. Як так можна? А якщо вони це побачать?  А плітки? Це взагалі жахлива тема. Бо половина пліток несправжні, але всі їм вірять, бо там Марина бачила, а Марина це ж перевірене джерело, їй можна довіряти, вона не буде брехати. Я теж була такою, теж вірила всім на слово. Влад, уявляєш недавно побачила Інну, мою знайому з колишньої роботи, вона мені при зустрічі спитала мене, як я переживаю розлучення. Я спитала звідки вона це взяла, а вона сказала, що всі про це говорять, бо хтось там сказав що Діма мені зрадив і я подала на розлучення, ось такі вони плітки! Це як говорять, що якийсь знайомий помер, а через півроку ти зустрічаєш його живим і ледь не падаєш. Це я про те, що не можемо
‌ми жити без пліток, навіть якщо я скажу , що всі ми когось та засуджуємо, дехто скаже " та ні я зовсім не такий", так от я скажу всі ми такі, бо у чужому оці й порошинку бачимо, а у своєму й пенька не помічаємо. Бо ми люди, а людям це властиво. Не думай, що я себе не помічаю, я знаю я ще та штучка.
‌Валя