60. ХУМУС У ХОСТЕЛІ

🧄 Страва: хумус із оливковою олією, паприкою і теплим лавашем
💤 Емоція: несподіване притягнення, знайомство в тісноті, але з простором для “нас”
📖 Сюжет (коротко):

Вона ночувала в хостелі вперше. Він — уже четвертий день. У кухні — дві плити, в холодильнику — одне серце на розмороження. Вони поділили стіл, а потім — хумус. Не тому, що не було окремих порцій. А тому, що обидва раптом відчули: це той момент, коли чужі стають кимось більше, ніж просто тимчасові.

Кухня була маленька.
Вологі стіни. Липкий чайник. І три туристи, які сварились через сковорідку.

— Я просто зварю нут, — сказала Зоя, тримаючи пакет.

— А я можу поділитись оливковою, — відгукнувся голос із кута.

Це був Андрій. Рюкзак, безформений светр, втомлені очі. Але усмішка — свіжа, як м’ята.

— Якщо з тебе ще й трошки паприки, — додала вона, — то я офіційно починаю тобою захоплюватись.

Вони засміялись. І почали готувати разом.

Хумус був ніжний, з часником, як треба.

— Я мандрую, бо не знаю, куди йти, — сказав він, розмазуючи пасту по лавашу.

— А я — бо хочу від когось утекти.
— І кого шукаєш?

— Себе. Але, здається, натрапила на тебе.

Вони сиділи на підвіконні, їли з однієї тарілки, запивали м’ятним чаєм.

— Я не знаю, як назвати те, що зараз між нами, — сказала Зоя.

— Назви “теплий хумус”. Бо після нього хочеться знову.

— І не йти спати в кімнату з шістьма незнайомцями.

— Тоді залишайся тут. На підвіконні. І зі мною.

Цілу ніч вони не спали.
Говорили про міста, втрати, книжки й те, як легко стає, коли хтось просто слухає.

— Завтра я їду далі, — сказала вона.

— А я лишаюсь. Але з твоїм номером. І смаком цього вечора.

Вони розпрощались на вокзалі — без драми. Але з поглядом, що обіцяв:

“Хоч хостел — тимчасовий. Але відчуття — справжнє.”

🍽 РЕЦЕПТ: ХУМУС «У ХОСТЕЛІ»

Інгредієнти:

Варений нут — база, як довіра
Часник — як чесність: різкий, але потрібний
Оливкова олія — контакт, що все з’єднує
Сік лимона — освіжає, коли ти на межі
Паприка — трохи гостро, щоб не було прісно
Один теплий лаваш — щоб ділити, не власнити

Спосіб приготування:

Змішати всі інгредієнти з бажанням поділитись.
Подавати на кухні, де пахне не люксом, а спробами бути живим.
Їсти з кимось, хто залишив свою втому за дверима — тільки щоб бути з тобою.