37. САЛАТ ЦЕЗАР У НІЧНІЙ РУБАШЦІ

🥬 Страва: домашній “Цезар” — із хрустким салатом, теплим курячим філе і втомленими очима
🌙 Емоція: тиха турбота, нічна відвертість, тепло у маленьких жестах
📖 Сюжет (коротко):

Вона не могла заснути. Він почув, як вона шарудить у кухні. Прийшов. Запропонував “Цезар”. І між листям салату, подряпаною сковорідкою і нічною тишею — вони знайшли те, що вдень було загублено в галасі.

Світло кухонної лампи било жовтим колом по стільниці. Вона стояла у нічній рубашці — простій, затишній, зовсім не "інстаграмній".
На дошці — залишки салату, соус “десь був у холодильнику”, куряче філе з вчора.

— Не спиться? — з’явився він, у трениках і футболці, одна шкарпетка з'їхала.

— Просто хотілось чогось… не солодкого.

— “Цезар”?

— Хочеш?

— З нічною рубашкою завжди.

Він почав різати курку. Вона порізала багет.
Мовчали. Не ніяково. Просто — по-справжньому.

— Ти сьогодні знову затримався, — сказала вона, не нарікаючи.

— Було важко. І я не знав, чи ти взагалі чекаєш.

— Я не пишу, коли серджуся. Але салат — завжди добрий знак.

— Цезар як мова миру?

— Цезар — це, коли ми ще не здалися.

Курка шкварчала. Хліб — підрум’янювався. Вони збирали салат разом. Руки торкались. Погляди — ще ні.
Але вже хотіли.

Він подав їй вилку.

— Спробуй. Скажи чесно.

Вона скуштувала. Кивнула.

— Як ми. Трошки пересолено, трошки не хрумке. Але смачно. Бо разом.

Сіли навпроти. Тарілка одна. Дві виделки. На фоні — холодильник гуде, як сцена з мелодрами.

— Я часто думаю, чи ще довго ми витримаємо, — сказала вона.

— А я думаю, чому ми не говоримо про це вдень.

— Бо вдень — голосно. А вночі… є простір.

— А вночі ти в рубашці, і мені хочеться бути добрим.

Вона подивилась у його очі. Вперше за довго.

— Ти ще любиш?

— А ти?

— Питаю, бо не хочу, щоб Цезар був єдиним, що нас тримає.

— Я люблю тебе більше, ніж цей салат. А він сьогодні дуже вдався.

Останній шматочок курки. Вона його поклала йому в рот.

— Це був найсмачніший нічний перекус у житті, — сказав він.

— Бо з голоду, чи бо зі мною?

— Бо я згадав, що з тобою — можна все. І навіть коли темно — ти даєш світло.

Вони лишились на кухні. Не поспішали в ліжко. Ніч була довгою. Але вперше — без холодку.

Він обійняв її, як обіймають не тіло, а довіру.

І салат уже не мав значення. Але те, що він зібрав — мало.

🍽 РЕЦЕПТ: ЦЕЗАР «У НІЧНІЙ РУБАШЦІ»

Інгредієнти:

• Романо або айсберг — як бажання почати знову
   
• Куряче філе — трохи пережарене, як емоції вдень
   
• Багет — з учорашнього вечора
   
• Пармезан — для гостроти істини
   
• Соус — зі спогадів, що ще теплі
   

Спосіб приготування:
Готувати в тиші. Подавати без планів. Їсти з однієї тарілки. І говорити тільки, коли хочеться по-справжньому. Ідеально — о 2:14 ночі. У нічній рубашці. І без масок.