33. ГУАКАМОЛЕ ПІД ГІТАРУ

🥑 Страва: кремовий гуакамоле з кінзою, лаймом і щойно нарізаними відчуттями
🎶 Емоція: неочікуване зближення, сміх через фальш, і тепло, що залишається після тактильної чесності
📖 Сюжет (коротко):

Він був “той хлопець із гітарою”. Вона — гостя на вечірці, яка не любить вечірки. Вони зустрілись на кухні. Він рятував авокадо від забуття. Вона — шукала спокій. А гуакамоле став першим натяком на гармонію.

Кухня була єдиним тихим місцем. Там пахло авокадо, чипсами, і трохи втомою від людей.
Вона зайшла — босоніж, у вечірній сукні, з вином у руці. Він стояв біля мийки, з ложкою й напівзаплющеним авокадо.

— Ти теж втік із вітальні? — усміхнулась.

— Я рятую гуак. Якщо сьогодні не використати — буде тьма.

— Гуакамоле як метафора життя. Подобається.

— А ти що рятуєш?

— Себе. Від small talk'ів.

Він подав їй шматочок тортильї з соусом.

— Оцінка?

— 9 з 10. Мінус бал — за те, що без музики.

— В мене гітара за диваном.

— Якщо заспіваєш — поставлю 10.

Вони винесли соус і тортильї на балкон. Він узяв гітару, повільно перебираючи струни.

— Я не професіонал, — попередив.

— Ідеально. Профі грають на слух. А мені важливо — на серце.

Він зіграв щось латиноамериканське. Потім — українську пісню. Фальшиво, але з душею.

— Авокадо звучить краще.

— Але не відповідає на приспів.

— А ти відповідаєш?

— Інколи. Якщо не дуже боюсь.

Вона обперлась плечем об його плече. Ніхто не казав “мені подобаєшся”. Але воно вже було в повітрі. М’яке, зелене. Як стиглий авокадо.

Він заспівав щось своє. Вона не впізнала мелодію.

— Це що? Пісня?

— Ні. Проба. Імпровізація під гуакамоле.

— Слухай, ти не найгірший музикант з тих, хто мені пропонував авокадо.

— А скільки їх було?

— Один. І ти — він.

Вони реготали. Як друзі, які знайомі давно. Як пара, що ще не дійшла до "ми", але вже не “вони”.
Авокадо закінчувалось. Гітара тихла. Але мовчання між ними вже не здавалося порожнім.

— Ти завтра поїдеш? — спитав він.

— Можливо. Але не з цієї кухні. Я ще хочу ще раз спробувати твій гуакамоле.

— І ще раз послухати мене фальшиво?

— І ще раз. І ще.

Він відклав гітару. Торкнувся її пальців. Обережно.

— Залишайся ще трохи. Не через авокадо.

— А через що?

— Через тебе. Тут. У тиші.

І вона залишилась.

І гуакамоле був уже не просто соусом. А моментом, який хочеться пережити ще.

🍽 РЕЦЕПТ: ГУАКАМОЛЕ «ПІД ГІТАРУ»

Інгредієнти:

• 2 авокадо — стиглі, як бажання бути ближче
   
• Сік 1 лайма — освіжаючий натяк
   
• Кінза — на смак, що запам’ятовується
   
• Сіль, часник — для глибини
   
• Гітара — на двох акордах флірту
   

Спосіб приготування:
Розім’яти, не знищивши текстуру. Додати все по відчуттю. Подавати на балконі, під відкритим небом і з відкритим серцем. Без спішки. З музикою. Навіть, якщо вона трохи фальшива.