28. СОРБЕТ З МОВЧАННЯ

🍋 Страва: лимонний сорбет із м’ятою — освіжаючий, терпкий, майже стерильний
🧊 Емоція: охолодження, невимовлене, дистанція, байдужість
📖 Сюжет (коротко):

Вони більше не сваряться. Не сперечаються. Просто мовчать. Усе, що було — вивітрилось. Залишився звичний побут. І на тлі цього — він готує сорбет. І не знає: подати як жест уваги… чи як останній “пробач, я не відчуваю”.

Він нарізав лимони. Вона мила чашку. Без жодного “доброго ранку”.

— Сьогодні жарко, — сказав він, аби хоч щось.

— Ага.

— Я зроблю сорбет.

— Добре.

Це був їхній стиль останні місяці: мінімум діалогів. Максимум функціональності. Із любові — залишилась лише м’ята на підвіконні.

— Тобі додати базилік?

— Мені байдуже.

Він зрозумів: гірше, ніж “ні” — тільки “байдуже”.

Він кидав лимони у блендер. Цукор. М’ята.
І думки:

“Може, якщо охолодити — не болітиме?”

“Може, як подам — вона скаже щось?”

— Я зробив. Поставити тобі в морозилку?

— Постав.

— Можеш скуштувати.

Вона взяла ложку. Ковток.
— Холодно. І кисло.

— Як ми?

Вона подивилась на нього. Не сумно. Не злісно. Просто — порожньо.

— Як ми, — підтвердила.

— Нам треба говорити?

— Ми вже не говоримо. Ми обмінюємось репліками, як службовці.

— Тобі боляче?

— А тобі?

— Мені холодно.

— А мені — нічого.

Він сів поруч. Вони їли сорбет мовчки.
Кожна ложка — як нова згадка, яку легше прожити без емоцій.

— Це був найтепліший лимон, який я відчув, — сказав він.

— Бо тепер усе інше — крижане.

Коли сорбет закінчився, він прибрав посуд. Вона зайшла в кімнату. Зачинила двері.

І він подумав:

“Мовчання — це не тиша. Це коли навіть тиша стає важкою.”

Він вийшов на балкон. Поставив порожню чашку.

— Може, завтра? — прошепотів.

Але ніхто не почув.

І, здається, вже не мав.

🍽 РЕЦЕПТ: СОРБЕТ «З МОВЧАННЯ І ОХОЛОДЖЕННЯ»

Інгредієнти:

• 3 лимони — стиглих, але з кислинкою
   
• 100 мл води — з дистанції
   
• 1 гілочка м’яти — для вигляду
   
• Цукор — мінімум, бо вже не хочеться солодкого
   
• Лід — не з морозилки, а між людьми
   

Спосіб приготування:
Змішати без емоцій. Заморозити без планів. Подавати мовчки. Без погляду. Без очікування. Краще — окремо. І тільки, якщо вже нічого не лишилось.