13. ПЛОВ ІЗ ПРОПОЗИЦІЄЮ

🍚 Страва: узбецький плов із кумином, морквою і… натяком на каблучку
💓 Емоція: очікування, нерви, романтика, яка хрумтить у кожному зернятку
📖 Сюжет (коротко):

Він планував зробити пропозицію — красиво, продумано, але без пафосу. Вирішив зробити це вдома, за вечерею. Вона обожнює плов, він — готував його тиждень поспіль, щоб вийшло ідеально. Але найбільше його хвилювало — чи вона помітить, що між морквою і рисом — дещо блищить…

Кухня пахла спеціями. Кумин, часник, морква — усе готувалося, як за підручником. Вперше в житті Саша міряв моркву не оком, а з точністю до міліметра.

Кільце лежало у коробочці, що лежала в пакеті, що був загорнутий у фольгу, схований у... плов.

— Якщо вона з'їсть його, я помру, — бурмотів він, перемішуючи рис.

У голові — сотні варіантів розвитку подій. Від "вона скаже так" до "вона подавиться і буде соромно все життя".

Плов — це відповідальність. Пропозиція — ще більша. Комбо — небезпечне. Але як сказав йому дід:

"Хочеш сказати важливе — зроби це під щось смачне".

І сьогодні він мав це зробити.

Вона прийшла трохи раніше, ніж він очікував.
— Ух ти... Саша, тут пахне... як на базарі в Ташкенті!

— Спасибі. Це моя авторська паніка на пару з казаном.

Він налив плов у глибокі тарілки. В її — акуратно. Під рисом — фольга, у фользі — коробочка.
Тарілка — як поле бою. Він чекав.

Вона їла, хвалила, сміялась. А він сидів, як актор перед виходом на сцену.

— Тут щось хрумнуло... — сказала вона раптом, зупиняючись.

— Що?! — підскочив він. — Все добре?! Не ковтнула?!

— Ні… — вона витягла фольгу. Подивилась на нього. Потім — на коробочку.

Він зняв серветку зі столу, встав.

— Я знаю, це не ресторан. І не музика. Але це — я. І це плов. І це — моє “вийдеш за мене?”

Вона довго мовчала. Він вже уявляв, як переїжджає в Туркменістан і змінює ім’я.

— Ти такий дурний… — сказала вона.

— Я знаю. Але я дуже тебе…

— І дуже сміливий, — перебила вона, — бо ризикнув зіпсувати ідеальний плов цією фольгою.

— Вибач…

— Але я скажу “так”.

— Справді?

— Саша, я тебе кохаю. Навіть якщо ти завтра зробиш плов із варенням.

Він сів. Вони обнялись. Плов охолов. Але це вже не мало значення.

Вони сиділи на підлозі, їли з однієї тарілки. Каблучка — на пальці. Саша — в шкарпетках, одна з яких була дірява.

— А весілля буде з пловом? — запитала вона.

— Якщо ти скажеш “так” ще раз.

— Кажу. Третій раз. І ще скажу, якщо зробиш цей плов на ранок після весілля.

— А якщо я зіпсую?

— Все одно любитиму. Але подам зі сметаною. Щоб не було гірко.

І вони сміялись. Смакували. І знали — це початок. А перше "так" пахне пловом.

🍽 РЕЦЕПТ: ПЛОВ «ІЗ ПРОПОЗИЦІЄЮ»

Інгредієнти:

• 1 кг бажання сказати головне
   
• 300 г нервів, натертих на дрібній тертці
   
• 1 обручка в соусі “а що, як ні?”
   
• Морква — нарізана з надією
   
• Кумин — для глибини, чесності і традиції
   

Спосіб приготування:
Готувати довго, але з любов’ю. Не пересушити — інакше ризикуєш втратити момент. Подавати вчасно. Кільце — всередині. Але головне — що є ти.