🐟 Страва: класична юшка з димком і таємною приправою
🔥 Емоція: тиша, ніжність, близькість на природі
📖 Сюжет (коротко):
Вона погодилась на поїздку з компанією, не знаючи, що поруч із нею в наметі опиниться той, кого вона досі вважала "просто другом". Коли багаття запалає, і юшка закипить — деякі речі теж почнуть змінювати стан.
Оля не була фанаткою наметів, комарів і фрази "все буде на природі". Але якось погодилась. Бо компанія була хороша. І... він був серед неї.
Тарас. Її "друг". Той, що завжди жартував невпопад, підвозив до дому після роботи і приносив чай, коли в неї боліла голова. Просто друг.
Але сьогодні... він тримав у руках вудку, готував багаття, і щось у ньому було інше. Спокійніше. Сильніше.
— Залишишся біля вогню? Я зварю юшку, — запропонував він.
— А в тебе є риба?
— Для тебе — знайду.
Вона усміхнулась. І залишилась.
Вогонь потріскував, риба вже чистилась.
Оля сиділа, загорнувшись у плед, і спостерігала, як Тарас готує.
— Не думала, що ти знаєш, як варити юшку.
— Є речі, які я не показую на першій зустрічі.
— А це яка? Десята?
— Двадцять п’ята, якщо рахувати чайні вечори. — Він підморгнув.
Рибу кинули в каструлю. Додали цибулю, лавровий лист. Він зняв піну ложкою і зосереджено дивився, як бульйон закипає.
— Ти готуєш юшку, як хтось, хто давно когось любить, — пробурмотіла вона.
Він не відповів. Але посміхнувся. Трохи.
Коли вона зробила перший ковток — все навколо зникло. Тільки дим, тепло і Тарас поруч.
— Це... смачно.
— Це — з інтересом, — відповів він.
— До кого? До риби?
— До тебе.
Вона знітилась. Але не втекла. Просто посунулася ближче. Так, що плед накрив їх обох.
— Ти завжди був поряд, — сказала вона. — Я тільки зараз це зрозуміла.
— А я давно варю цю юшку в голові. Просто чекав, коли ти зголоднієш.
Вона усміхнулась, поклала голову йому на плече.
— І я вже не хочу нічого іншого.
Ніч спустилась повністю. Друзі пішли спати, багаття потріскувало.
Він обіймав її — обережно, але впевнено. Її тарілка стояла пустою. Але в серці — повно.
— Це був мій найкращий обід на природі, — прошепотіла вона.
— І мій найкращий вечір із тобою. Поза офісом. Поза “просто друзями”.
Вона подивилась йому в очі. І поцілувала. Не довго. Просто — впевнено. Як юшка, яку варили з правильних причин.
🍽 РЕЦЕПТ: ЮШКА «ПІСЛЯ ТРІСКУ ВОГНЮ»
Інгредієнти:
Спосіб приготування:
Готувати повільно, на багатті спільного часу. Подавати під зорями. Запивати довгими поглядами. І бажано — удвох, під один плед.