🫕 Страва: борщ класичний з нотками несподіваності
❤️ Емоція: перше враження, несміливий флірт, натягнута ложка напруги
📖 Сюжет (коротко):
Вона — кулінарка, яка не вірить у кохання після останнього розлучення. Він — невідомий гість на побаченні всліпу. А борщ — червоний, як їхні щоки, коли вони випадково доторкнулися ложками.
Світлана стояла біля плити і мішала борщ із такою концентрацією, ніби готувала зілля. Ну, може, трохи й так. Бо сьогодні було побачення.
Побачення, яке вона не просила. Побачення, на яке погодилась під тиском найкращої подруги Маринки. Та запевнила:
— Якщо він не злякається твого борщу — з нього буде толк!
Світлана скептично пирхнула і кинула у каструлю ще один зубчик часнику.
Дзвінок у двері. Вона глянула на годинник. Рівно 19:00. Пунктуальний. Це вже плюс.
Відчинила. На порозі стояв чоловік з розгубленим, але доброзичливим поглядом і букетом... петрушки.
— Це... для тебе. Я не знав, чи ти любиш квіти, але зелень завжди в тему, правда ж?
Вона посміхнулась.
— Заходь. Побачимо, як ти тримаєш ложку.
Кухня була теплою і ароматною. Сало шипіло на сковороді, сметана чекала на свою роль, а борщ вирувала, як її емоції.
— Я ніколи не був на побаченні, де подають борщ, — зізнався він, сідаючи за стіл.
— А я ніколи не подавала борщ людині, яка приносить зелень замість троянд.
Він усміхнувся. Їй стало трохи легше.
Перші ложки — мов перші слова. Теплі, обережні, з нотками тривоги.
— Смачний... дуже. Не надто гострий, але є характер. Як у тебе, напевно.
— Борщ — це не просто їжа. Це спосіб сказати: "Я серйозна". Якщо не злякаєшся — маєш шанс на другу порцію.
Він підняв ложку вгору, ніби даючи присягу.
— Я приймаю виклик.
Коли вони одночасно потягнулись до хліба, ложки зустрілись у повітрі з характерним дзвіном. Вони завмерли, дивлячись одне одному в очі.
— Це знак? — запитав він.
— Це попередження, — всміхнулась вона. — Наступного разу каструля може полетіти.
Сміх. Спільний. Її внутрішня напруга поступово танула, як сало у бульйоні.
— Я справді радий, що прийшов. Хоч і хвилювався.
— Чому?
— Бо після розлучення я теж навчився бути обережним. Але зараз — я просто їм борщ і думаю, що це найкраща ідея за останній рік.
Вона втупилась у свою тарілку, ховаючи усмішку.
— Хочеш добавку?
— Якщо це не буде метафора, то так.
Вони доїдали другу порцію. Між ними — залишки сметани, натяк на флірт і жменька тепла.
— Знаєш, — сказав він, — якщо ти кожного разу готуєш такий борщ, я готовий з’являтись тут щотижня.
— А якщо кожного разу я буду перевіряти тебе борщем?
— Я прийму всі випробування. Навіть холодник. Навіть свекруху.
Світлана розсміялась. Поглянула на нього ще раз. Уперше — без іронії. Просто — як на людину, яка не злякалась її борщу. І, можливо, не злякається і її.
🍽 РЕЦЕПТ: БОРЩ «ЛЮБОВ З ПЕРШОГО КОВТКА»
Інгредієнти:
Спосіб приготування:
Поставити на вогонь надії. Додати інгредієнти поступово, не забуваючи мішати з турботою. Подавати гарячим. Краще — на двох.