Коли пил осів, перед ними з’явилися троє.
У білих плащах.
Очі — срібні.
В руках — списоподібне світло.
— Хто ви? — запитав Тейд.
Середній вийшов уперед.
— Ми — Артеріальні Хранителі. Ті, що захищають світло.
— Врятуйте нас! — Ліора піднялась, тримаючись за вибите плече. — Перший повернувся!
Хранитель підняв руку.
— Ми знаємо.
Тейд відчув, як у ньому холоне.
— І… чому ви стоїте?
— Бо Перший — не наша мета сьогодні.
Вони втроє обернулися на Тейда.
— Наша мета — ти.
— Що?..
— Артерія не дозволить змішаному творінню жити далі.
Ліора закрила його собою.
— НЕ ДОЗВОЛЮ!
Але Хранитель шепнув:
— Дівчинко…
ти ж сама привела його до нас.
Тейд відступив.
Дивився на неї.
А Ліора… не заперечила.
— Ти знала, — прошепотів Тейд. — Знала, що вони прийдуть.
Сльоза скотилась по її щоці.
— Я хотіла змінити рішення. Але… я не встигла.
Це була зрада.
Справжня.
Не та, де вона вагається.
Тут вона ВЖЕ вибрала сторону.
І не його.
#1407 в Жіночий роман
#5540 в Любовні романи
#1411 в Любовне фентезі
у тексті є інтрига, у тексті є емоційно забарвлені слова, у тексті є магія та кохання
Відредаговано: 31.12.2025