Перший напав першим.
Удар тіні вибив повітря з легень Тейда.
Ліора кинулась уперед, але темрява зім’яла її, як папір, і відкинула вбік.
— ЛІОРО!!!
Тейд кинувся до неї, але Перший перехопив його, схопивши темними лезами за горло.
— Ти будеш моєю оболонкою.
У грудях Тейда щось спалахнуло — не світло, щось інше.
Гнів.
Чистий гнів.
І в ту секунду він вибухнув.
Світло вирвалось із його рук, грудей, очей.
Першого відкинуло.
Печера затремтіла.
— Ти не забереш мене! — крикнув Тейд.
Стіни падали.
Тіні танули.
Світло розривало темряву.
Він ішов уперед — сам, без страху.
І вперше Ліора побачила:
він справді може бути небезпечним.
#1182 в Жіночий роман
#4555 в Любовні романи
#1143 в Любовне фентезі
у тексті є інтрига, у тексті є емоційно забарвлені слова, у тексті є магія та кохання
Відредаговано: 31.12.2025