Темрява відступила, залишивши лише вузьку смугу світла попереду.
— Ми пройшли Перший Артерійний Рівень, — сказала Ліора. — Далі буде ще гірше.
— Гірше?
— Темрява буде торкатись не страхів. А правди.
На землі з’явився символ. Величезне коло, схоже на стародавній знак.
— Що це? — запитав Тейд.
— Це “Голоси”.
Вони показують те, про що ти мовчиш навіть перед собою.
Земля затремтіла.
І тоді повітря вирвало голос… його матері.
— Тейде, ти не повинен був народитися…
Він застиг.
Ноги підломилися.
— Це неправда… — прошепотів він.
— Неправда!
— Це тінь, — Ліора впала на коліна поруч. — Це не вона. Це пам’ять темряви.
Але голос продовжив:
— Я боялась тебе. Боялась, що ти станеш ним…
— Ким? — Тейд закричав. — КИМ Я СТАНУ?!
— Тейде, це не вона! — Ліора схопила його обличчя в свої руки. — Слухай мене!
Але голос знову:
— Він повернеться за тобою…
Тейд відчув, як щось всередині нього ТРІСНУЛО.
І цей тріск був тільки початком.
#1185 в Жіночий роман
#4559 в Любовні романи
#1149 в Любовне фентезі
у тексті є інтрига, у тексті є емоційно забарвлені слова, у тексті є магія та кохання
Відредаговано: 31.12.2025