12. Перший крок до магічного світу

Крокуючи до кімнати під номером 298, я поринула у спогади про свій університетський гуртожиток. Там усе було по-іншому, але водночас якимось чином схоже. Студентське життя на Землі було сповнене нових знайомств і щоденних викликів.

Ті вечори, коли ми з сусідками збиралися за спільною кавою, обговорюючи лекції, й ділилися мріями, здавалися чимось далеким, але водночас рідним.

Дійшовши до дверей, я зупинилася, щоб впорядкувати свої думки перш ніж увійти до кімнати. Після чого легенько постукала у двері, хоч мала ключ. Було чутно легкий рух за дверима, і вони відчинилися.

На мене дивилася дівчина з усмішкою на обличчі. Вона мала коротке каштанове волосся, яке грайливо сяяло, а її ясні блакитні очі виділялися своєю допитливістю.

—Привіт! Мене звати Аліса, — сказала вона з такою енергією, що здавалося ніби навколо неї був свій власний сяючий ореол. Її відкритий вираз обличчя одразу налаштував мене на позитивний лад.

—Привіт, мене зовуть Міранда, дуже рада знайомству! Я буду проживати під час іспитів в цій кімнаті, — відповіла я, відчуваючи, що невимушеність моєї нової сусідки вже почала знімати будь-яке напруження.

Аліса запросила мене зайти і показала на моє ліжко. По кімнаті були розкладені її речі, які свідчили про життєрадісний характер дівчини: кольорові подушки на ліжку, кілька книг із яскравими обкладинками на столі і маленький кактус на підвіконні, що додавав особливого затишку.

—Мій тато — купець, він мене й відправив на ці іспити, — промовила Аліса, хоча в її голосі відчувалося, що вона сама охоче прийняла цей виклик. — Він вважає, що це чудова можливість, і я згодна з ним. Тут так цікаво!

Моя нова сусідка з ентузіазмом почала розповідати, як цього тижня у неї вперше пробудилася магія. Її очі світилися захопленням, коли вона ділилася цим неймовірним досвідом.

—Це сталося так несподівано! — сказала вона, не приховуючи захвату. — Мій тато був страшенно радий, адже така унікальна можливість випадає далеко не кожному.

Аліса трохи затрималася, наче намагаючись підібрати правильні слова, щоб розповісти про свої хвилювання.

—Я трохи переживаю, бо магія пробуджується не більше, ніж у тридцяти відсотків населення. З них двадцять п’ять відсотків ні на що не здатні: їхньої сили достатньо, щоб лише засвідчити наявність магії, але вони не можуть її використовувати, — зізналася вона. В голосі дівчини відчувалася напруга, але водночас і рішучість.

—Проте я вірю в себе, — проголосила Аліса з впевненістю, витягуючи руку вперед. На її долоні засіяв яскравий шар світла, майже осліплюючи нас обох.

—Магія світла? — запитала я, зачарована цим видовищем і її даром.

—Так, — відповіла вона, киваючи з гордістю. — Це дуже рідкісний дар. А в тебе яка сила? — запитала дівчина, дивлячись прямо мені в очі, сповнена цікавості.

Я аж зніяковіла від її запалу. Ще й хвилини не минуло, а вона стільки всього встигла мені розповісти. Я задумалася, що ж відповісти. Силу хаосу показувати категорично не можна, але у мене є ще шість інших сил.

—Чи можуть люди володіти декількома силами одночасно?— запитала я, взявши паузу, щоб продумати відповідь. Аліса завагалася, на мить замислившись.

—Звичайно, існують маги, які можуть керувати двома елементами, дуже рідко - трьома. А в історичних записах зустрічаються згадки про тих, хто міг володіти чотирма різними силами. Але це вкрай рідко, — пояснила вона, не приховуючи свого інтересу до цієї теми.

Я слухала її. Відчувалося, що вона справді захоплюється магією, і ця розмова лише підкреслювала широту її інтересів.

—Але чотири сили — це вже щось надзвичайне! — продовжила Аліса, мрійливо дивлячись у простір. —Я була б у захваті, якби змогла таке побачити на власні очі.

Я усміхнулася, розуміючи, що всередині мене приховано ще більше, ніж вона могла уявити. Однак, поки вирішила не розкривати всі свої таємниці — час і обставини підкажуть, як найкраще це зробити.

Повільно простягнувши руку й зосереджуючись на енергії всередині себе, вирішила продемонструвати лише дві сили, які, на мою думку, гармонійно поєднувалися: силу землі і силу води.

Спершу я зосередила свою увагу на формуванні сфери води. Вона почала збиратися над моєю розкритою долонею, поступово формуючи кулю, всередині якої крапельки води оберталися, мов у зворотній течії, і світло лампи в кімнаті грало в її глибині яскравими відблисками.

Потім я викликала силу землі, і поруч з водяною сферою почала формуватися інша —  немов із маленьких зелених в’юнків, які наче притягнулися один до одного. Вона кружляла навколо водяної сфери, створюючи контрастний образ двох супутників, що обертаються навпроти один одного в бездоганній гармонії.

—Ого, це просто неймовірно!— вигукнула Аліса, вражено спостерігаючи за цією демонстрацією. Її очі світилися захопленням і шаною, і я раділа, що змогла поділитися цією частинкою своєї магії.

—У тебе аж два елементи! Це так неймовірно! А розкажи, як ти відчула пробудження своєї магії? — із цікавістю продовжила вона розпитувати.

Я на мить задумалася, згадавши пробудження своїх хаотичних сил. Той момент, сповнений болю та агонії, був надто особистим, щоб ділитися. Підозрюючи, що це не найкраща історія для розповіді, я злегка усміхнулася і сказала: "Ну, я просто зрозуміла, що ці сили мені підвладні, і все."