-37- Припущення

Рамія монотонно витягувала сукні з шафи і розкладала їх на ліжку, в Лола тим часом пакувала аксесуари. Щось не давало найманиці спокою, щось підступне і тривожне їло душу і змушувало замислитися.

За викликом прийшли дві служниці і чекали на розпорядження.

— Ось цю сукню треба попрасувати, а це потрібно випрати, — вказала Рамія на оберемок білизни під красномовний погляд камеристки, — Але це потім, зараз приберіть, будь ласка у вітальні!

Служниці переглянулися і поспішили виконувати наказ, залишивши найманицю з Лолою наодинці. 

— Ти що робиш? — здивовано прошепотіла велінка. 

— Я нікуди не їду, — прошепотіла Рамія їй у відповідь. — А ти маєш зникнути! 

— Тобто? Нічого не розумію. 

— Повір мені на слово! Моя інтуїція просто кричить, що буде біда. Сильно багато неординарних подій трапилося за останні дні. Ксавій не дурень. Відчуваю, що ти в небезпеці.

— А ти? 

— Мені нічого не буде, викручусь, але… — найманиця на мить задумалася, — Ти мені допоможеш.

Вона схилилася до велінки і тихо, щоб ніхто не чув прошепотіла свій план.

Ксавій дивився на Кайлу і не міг повірити, що колись ця дівчина замарила його голову. Тепер це було принижене і нещасне створіння.

— Що з вами трапилося леді, розповідайте, — м’яко наказав він.

В очах колишньої фаворитки промайнув мстивий вогник і крапля надії. Вона заломила руки і одинока сльоза скотилася по брудній щоці. 

— Ваш секретар, імператоре, забрав мене до себе, я була у відчаї, коли погодилася. А потім він зажадав, щоб я стала його коханкою, але ж я кохала і кохаю тільки вас!!! — на цім слові вона впала навколішки і розридалася. — Один чоловік приніс мені зілля, яке викликало чоловічу непридатність і клонило в сон. Я користувалася ним. Він обіцяв принести ще, але так і не прийшов. І вчора мені його не вистачило. Ваш секретар нічого не зміг, але не заснув, натомість сильно розлютився і жорстоко побив мене, — пояснювала Кайла скрізь всхлипи.

Імператор слухав, не перебиваючи, і саме момент з зіллям його зацікавив найбільш.

— Хто і коли приніс тобі трунок?!

Колишня фаворитка не відразу второпала, що від неї хочуть. Вона продовжила ридати і повторювати, як кохає імператора.

Ксавій одним рухом підняв її з підлоги і легенько трусонув.

— Досить драми! Хто і коли тобі приніс зілля! Відповідай! — гаркнув він.

Кайла враз заспокоїлася і здивовано подивилася на імператора.

— Тієї ж ночі, як я вперше залишилася в будинку Рене.

— Ти бачила його, зможеш впізнати?

— Ні, він був у масці?

— По голосу?

— Ні, він говорив пошепки.

— Так і знав, що від тебе немає ніякої користі.

 Ксавій зі злості штовхнув фаворитку і вона знову впала на підлогу.

— Чуєш, Рене, — звернувся він до секретаря, — Ця баба труїла тебе, пригрів змію на грудях. Що робитимеш з нею? — запитав глузливо.

Секретар намагався відповісти, але від шоку язик наче розпух і прилип до піднебіння.

Ксавій підійшов до столу, налив собі вина і нахильці випив, не відчуваючи смаку.

“Зілля, зілля, зілля…” — проносилося в його голові, "Хтось допомагав його колишній, хтось знав, що вона у секретаря, а отже ця людина працює в замку, хтось допоміг веліну зникнути, що він там сказав? Доня? Точно, у веліна ж дві доньки! Який я телепень! Так, потім він не пам’ятає ніч з Айрін, хто з ними був? Камеристка! Потім секретар клянеться в тому, чого не було, чи було? А ще відбір, чому менталіст не прочитав думки Айрін? Бо вона була разом зі своєю камеристкою?”. Думки калейдоскопом закружляли до помутніння в очах. Ксавій налив собі ще, присів у крісло і незважаючи на присутніх, ще раз намагався пройтися по своїй теорії.  

“Яка роль в цьому Айрін? Жертва чи співучасниця? Так, на відбір я сам її запросив, на полювання теж, і в свою спальню… треба все перевірити, терміново!”

— Перекрити всі ходи і виходи з замку. Через п’ять хвилин, щоб біля моїх дверей був десяток охоронців. Накажи всім, якщо будуть бачити будь-яку дівку, щоб не дивилися їй в очі! — гаркнув він до начальника гвардії і той хутко побіг виконувати.

— Ти, — перевів погляд він на секретаря, — Забирай свою жінку, якщо вона тобі ще потрібна, а то весь килим мені забруднила. І, щоб зранку був на роботі! 

Рене Декар, радий зміні настрою імператора, відмер, підійшов до Кайли і потягнув її за руку.

— Пішли, дома поговоримо, — хижо прохрипів він.

— Ні, ні! Я нікуди з тобою не піду, — волала нещасна.

Вона вирвалася, підбігла до імператора, припала до його ніг і почала цілувати чоботи, промовляючи:

— Ксавію, коханий, врятуй мене, благаю, ти ж пам’ятаєш, як нам було добре! Я все зроблю для тебе, все що ти захочеш!

Імператор не любив некрасивих сцен, а ще більше жінок у такому стані. Він скривився і миском черевика відштовхнув колишню.

— Так! Ти зробиш все що я скажу! Ти підеш з Рене і будеш дуже слухняною. В іншому випадку, сидітимеш у в’язниці за те, що труїла мого помічника, — вкрадливо промовив Ксавій.

Кайла ошелешено дивилася на свого ідола і не могла повірити, що все це відбувається насправді. Очевидь психіка зіграла з нею злий жарт і вона істерично засміялася. Піднялася, поправила складки на розірваній спідниці і з ненавистю подивилася на імператора.

— Як скажете, Ваша Величносте! — присіла в кривому реверансі і пішла на вихід.

Рене Декар шкандибаючи послідував за нею.