Ксавій все ще перебував під впливом непередбачуваних емоцій. Пісня була відвертою, провокативною і залишила місце для роздумів. Саме про неї він хотів поговорити з леді Айрін наодинці за вечерею… Але яким було його здивування, коли дівчина відповіла йому відмовою.
— Дякую, Ваше Величносте, — мило промовила Рамія, — Але на вечір в мене інші плани.
— Ви, мабуть, мене не так зрозуміли, леді, — вкрадливо прошепотів імператор, придушуючи в собі хвилю гніву. — Це була не пропозиція, а наказ!
Найманиця лихоманливо міркувала, як викрутитися з цієї ситуації з вигодою для себе.
Сяюче посміхнувшись, вона промовила:
— Дозвольте вам нагадати, що я є підданою Ейріша, і можу не виконувати ваші накази.
Ксавій, почувши це, розреготався.
— Леді Айрін, ви такі чарівні в своїй наївності, я навіть не знаю, що на це сказати! — промовив він і знову розсміявся.
Рамія продовжувала мило посміхатися і кліпати довгими віями.
— Ви ж напевне розумієте, моя люба, що ваші батьки повністю залежать від моїх рішень, а також кожен, хто перебуває на моїй території, тож чекаю на вас о восьмій вечора. Сподіваюся, що ви порадуєте мене своєю чарівною грою на роялі і не менш чарівними піснями.
На цім слові Ксавій переможно повернувся, щоб попрямувати до столу, коли Рамія вигукнула:
— Хвилинку!
Ксавій зупинився і здивовано поглянув на найманицю через плече.
— Сподіваюся я не почую чергову нісенітницю з ваших вуст? — роздратовано запитав імператор.
Рамія зробила вигляд, що збентежилася і тихо промовила, дивлячись прямо у вічі Ксавію:
— Якщо Ваша Величність бажає почути мій спів, то без моєї камеристки я не співаю. Тож якщо Ваша ласка, ми прийдемо удвох.
— Хм, що ж, дві красуні за моїм столом, ліпше чим одна, — з кривою посмішкою відповів Ксавій, хтиво мазнувши поглядом по звабливій фігурі велінки. — Чекаю вас о восьмій годині. Сподіваюся у вашому репертуарі знайдуться більш веселі пісні!
І не давши найманиці оговтатися, швидко пішов до гостей. Спільниці переглянулися, непомітно підморгнули одна одній і теж поспішили до столу, залишивши квіти на найближчій канапі. Меткий служка, що пробігав повз, завзято підхопив букети і пообіцяв леді доставити квіти в їхні апартаменти.
Далі обід протікав більш жваво. Найбільш сміливі чоловіки підходили до Рамії, щоб продемонструвати своє захоплення. Не обділяли вони своєю любязністю і камеристку, затримуючи її руку для поцілунку набагато довше, чим руку леді Айрін. Вони вважали, що з простолюдинкою можна себе вести більш розкуто. А можливо десь вдасться схопити її в темному коридорі палацу…
Ксавій сидів насупившись і ретельно запам’ятовував тих нещасних, що насмілилися доторкнутися до його майбутньої “здобичі” і таким чином проявили непослух.
Імператор вже подумки був наодинці зі зухвалою леді. Уявляв як позбудеться її камеристки, а далі його думки розбігалися, адже він не міг передбачити, що ця дівчина утне в черговий момент. Потім, згадавши про деякі невідкладні справи, Ксавій наказав розпорядникам закінчувати трапезу. Він встав із-за столу, чемно попрощався з присутніми і покинув банкетну залу.
Рамія з Лолою перевели дух. Тепер можна піти з цього зміїного кодла, яке так і пашіло заздрощами, ненавистю та хтивістю.
Вже в своїй кімнаті змовниці почали обговорювати майбутній план дій. Рамія наполягала, що зілля потрібно використати сьогодні. Найкращої нагоди і не придумати — риба сама пливе в ятір. Лола ж намагалася її відговорити, адже не зрозуміло чи готовий Ларс цієї ночі пробратися до сховища.
Останнього не потрібно було довго чекати, адже він знаходився неподалік сцени і чув розмову імператора з найманицею.
#163 в Фентезі
#30 в Міське фентезі
#651 в Любовні романи
#168 в Любовне фентезі
Відредаговано: 09.11.2025