-21- Знахідка

Ксавій примчався до палацу і віддав вимученого коня першому ліпшому слузі.
Імператора вперед підганяла підозра, яка роз’їдала його думки. Взявши ліхтар, він швидко пішов до підвалу. 
— Десь тут має бути таємний хід, — бурмотів він собі під ніс, оглядаючи черговий закуток. 
Ксавій освітив стіну, знайшов потаємні важелі і натиснув на них. Лаз відчинився. Не роздумуючи, чоловік спустився в потаємний прохід. Він ретельно направляв проміння ліхтаря на сходи та стіни підземелля — здогадка підтвердилася. Безліч відбитків ніг, зірване павутиння — все вказувало на те, що велін та його спільники утекли через цей лаз.

Колись давно покійний дядько показав йому та своєму сину Ахтанію підземелля палацу, а також таємні ходи. Ксавію тоді було лише шість років. Він боявся темноти і намагався якомога скоріше вибратися на поверхню, а от його на сімнадцять років старший двоюрідний брат зацікавлено ходив за своїм батьком.
Татко Ксавія помер рано і по-дурному — впав з коня на полюванні і зламав собі шию. Хлопчик виховувався матір’ю, яка весь час вказувала йому на те, що з нього вийде прекрасний імператор.

Прийшов час і важка хвороба забрала життя дядька. Він був вже в літах і його організм не міг боротися з руйнацією, що відбувалася в його тілі. Трон успадкував Ахтаній. Ксавій любив старшого брата і скрізь за ним слідував по п'ятах. Він вважав, що гідний бути майбутнім спадкоємцем, бо так казала його мама, а потім він і сам в це увірував. Мати Ксавія після того, як Ахтаній успадкував трон повернулася до свого клану. Такий був закон. Ахтаній завжди турбувався про свого молодшого брата і часто брав з собою на зустрічі, полювання чи бенкети.

Так було до тих пір, поки його Величність раптово не закохався в принцесу повітряних драконів. Від цього союзу в них народився син — принц Ілларій. Його офіційно було проголошено майбутнім спадкоємцем трону і надією Амарканду.  Ахтаній віддалився від свого брата і з головою поринув у кохання. Ксавію тоді йшов дванадцятий рік. Зраджений, він знавидів свого племінника з самого народження. І з кожним роком спостерігаючи за дитиною, його чорні почуття тільки зміцнювалися.

Принц Ілларій, розбалуваний своєю матір’ю, ріс пихатим, зарозумілим і зухвалим хлопцем. Інтуїтивно відчуваючи до себе вороже ставлення дядька, він всіляко намагався йому нашкодити. А коли підріс, то і не соромився хизуватися, що як стане імператором, зішле родича на північ Амарканду воювати з нащадками льодяних драконів. Тож не дивно, що коли трапився слушний момент Ксавій позбувся брата разом з його сім’єю, а потім і знищив виконавців.

Тепер, крокуючи таємним ходом, Ксавій був спантеличеним. "Хто міг ще знати імператорську таємницю? Невже Ілларій вижив? Це ж скільки йому було б зараз років? Тридцять один? І до цього часу не об'явився? Ні, це манірне, розніжене цуценя не могло вишкребтися у цьому житті, а тим більше добратися до нього — імператора Ксавія. Скоріш за все велін колись зчитав інформацію про ходи з думок Ксавія, а тепер при нагоді скористався. Але як його прихвосні дізналися, де шукати свого ватажка? Хоча, десять років чималий термін, можливо, вистежили. Що ж, як не прикро, але менталіста втрачено! Шукати марна справа. А от ходи треба замурувати. Хтозна, які ще сюрпризи можуть виникнути.

Повертаючись до палацу, Ксавій подумки линув до леді Айрін. Вона з кожною зустріччю все більше западала йому в серце. Її образ раз по раз з’являвся перед очима. Ця дівчина затьмарила всіх жінок, що були до неї! Хотілося схопити її в обійми, не відпускати і водночас страшно завдати якоїсь шкоди. Три дні — всього три дні пройшло, як він її вперше побачив, а наче півжиття. Хіба таке можливо? Чи це якесь навіювання? Потрібно деякий час її не бачити, або спробувати знайти їй заміну!"

Гості повернулися до палацу. Нареченим, а їх було дванадцять, виділили апартаменти. І знову був бенкет — доньки прощалися з батьками, адже тепер вони житимуть деякий час в палаці.

Рамія хвилювалася — від друзів не було жодної звістки, крім того вона залишилася без камеристки, тож прийшлося залишити біля себе Міру. А ще — імператор проігнорував бенкет, що було на нього не схоже.

Дівчина не знала, що в цей час замуровують потаємні ходи в палац, в місті облава за облавою, на воротах при в’їзді в столицю посилили патрулювання, а ще найкращі шпигуни Ксавія вже виїхали на тракт в бік Новосільців, родового помістя Блерісів, на південь до еміра піщаних драконів і на південний схід до земляних, куди продавали викрадених дітей.