Після відбору прислуга прибрала стіл з артефактом, а охоронники непомітно вивели менталіста через потаємні двері. Імператор та його секретар попрямували до бенкетної зали. Дорогою Ксавій наказав Декару:
— Менталіста придержи в замку! Для нього є ще робота!
— Мій імператор щось задумали?
— Так, якщо він не зміг прочитати дівчину, то це не означає, що не зможе перевірити її батьків. Ці Блеріси мене непокоять, — пробурмотів Ксавій так, щоб ніхто, окрім секретаря, його не почув.
— Буде виконано, ваша величносте! — тихо промовив Рене Декар і зловтішно всміхнувся, подумки захоплюючись своїм господарем.
Герольд об’явив трапезу і запросив всіх гостей на частування. Лола повернулася. Вона відвела Рамію в сторону і пошепки передала ту мізерну інформацію, що дізналася від батька. Найманиця задумалася, оскільки все значно ускладнювалося. З одного боку — потрібно було рятувати батька велінки, а з іншої — Ксавій зрозуміє, що зникнення менталіста може бути пов’язане з приїздом Блерісів. Її роздумам завадили названі батьки, які підійшли, щоб приєднатися до процесії гостей.
Офіціанти провели кожну сім'ю за завчасно сервіровані столики. Мабуть, було спеціально задумано, щоб родина Блерісів обідала поруч з імператором. Ксавій вже розмістився в голові столу. Обабіч нього мали сидіти Рамія з леді Агатою, а Кларк Блеріс — навпроти імператора.
Названі родичі найманиці догідливо подякували узурпатору за надану честь, ретельно приховавши своє здивування.
— Що ви, ми ж майже сім’я, завдяки шлюбу Ахтанія та Каяни. Тож нічого дивного, що ми пообідаємо разом, — пафосно і лицемірно промовив імператор.
Він підняв келих з вином, завбачливо наповнений офіціантом, і оголосив тост:
— Вип’ємо за вашу прекрасну доньку, яка своєю красою, мов діамант, осяяла цей скромний відбір!
Блеріси підняли свої келихи, підтримуючи улесливу промову вінценосця. Рамія в ролі Айрін зашарілася від такої похвали і пригубила вино. На її серці було важко, але вона посміхалася, підтримувала світську бесіду і демонструвала вишукані манери. Нарешті тортури обідом закінчилися і Ксавій дав знак герольду об’явити танці.
На цей раз імператор запросив першою прекрасну Айрін, демонструючи особливе ставлення до неї. Він повів дівчину у повільному вальсі. Ксавій не соромився притискати її до себе, де це дозволяли па, а Рамія посміхалася йому і линула до нього, наче він єдиний чоловік на землі. Кров вирувала в судинах вінценосця і затьмарювала розум. Він зрозумів, що ніколи не відчував подібного і ще не міг дати оцінку своїм відчуттям, окрім того, що вони йому шалено подобалися. Звучала вже третя мелодія, а імператор все не випускав Рамію з обіймів. Всі інші претендентки перестали для нього існувати, але етикет вимагав зупинитися і переключитися на інших дівчат.
Оволодівши собою, Ксавій нарешті відпустив Рамію і провів її до батьків. Найманиця зітхнула з полегшенням, коли вінценосець залишив їхню компанію. Леді Агата співчутливо легенько потисла її руку, а айр Кларк старанно робив вигляд, що все чудово. Обговорювати щось за столиком було небезпечнно, тому Блеріси розсіяно спостерігали за гостями і гомоніли ні про що. Вони пили вино, пригощалися стравами, айр Кларк навіть по черзі запросив свою дружину та названу доньку на танок, але всі в душі напружено чекали на кінець вечора.
Та в імператора були інші плани. Він повернувся за столик, освіжився вином і знову запросив Айрін танцювати. В голові у найманиці визрів план, він був ризикований, але іншого виходу вона не бачила. Залишилося тільки підвести Ксавія до потрібної бесіди.
Танцюючи з імператором, Рамія почала відверто нудьгувати. Така її поведінка не сховалася від допитливого погляду чоловіка.
— Вам не подобається бал чи моя компанія? — образливо з нотками роздратування запитав Ксавій.
— Ні, що ви! — Рамія кокетливо всміхнулася. — Бути з вами велика честь для мене, але танці…, вся ця метушня… Я не звикла до такого. Інша справа — нестися на гарячому коні степом, коли вітерець пестить твоє обличчя, або лісом, щоб вполювати дикого звіра.
Очі Ксавія округлилися від здивування:
— Ви любите полювання? А на вигляд така ніжна і тендітна!
— Так, люблю! Мій названий батько навчив мене користуватися зброєю. Ви ж знаєте, що я загубилася в дитинстві і виховувалася іншими людьми?
— Так, я чув вашу історію, але все одно не можу уявити вас, наприклад, з мечем в руках, — промовив імператор з недовірою.
Рамія закусила нижню губу і стрельнула у чоловіка очима, в яких гецяли бісики:
— Я можу продемонструвати, якщо ви виконаєте свою обіцянку і здійсните моє бажання!
Ксавій зацікавлено поглянув на Рамію:
— І що хоче моя наречена?
— Полювання на дикого вепра, завтра на світанку!
Ксавій не очікував такого, від здивування він навіть зупинився в танку. Музики побачивши це, враз припинили грати. В бальному залі повисла дзвінка тиша. Гості почали спантеличено переглядатися.
Швидко опанувавши себе, імператор дав знак продовжувати.
Він мовчки закінчив танок і повів Рамію до столика.
— Вибачте, я вас засмутила? Якщо моє бажання нездійсненне, я зрозумію. Будемо вважати, що цієї розмови не було, — зніяковіло лепетала дівчина, міцно стискаючи руку вінценосця.
“Ну давай же, скажи це!” — подумки підштовхувала вона Ксавія.
Чоловік зупинився, повернувся до найманиці обличчям і звабливо поцілував її руку.
— Моя леді, для імператора немає нічого неможливого! Тим більше, що я дав вам слово. Я просто трохи здивувався вашому бажанню, але… я згоден його виконати за однієї умови!
— Якої?
— Я вас викраду з цього нудного балу і покажу вам свою зброярню, — промовив Ксавій і пустотливо посміхнувся.
— О, я згодна! — зраділа найманиця, чим вельми потішила вінценосця. — Але як галантний кавалер, ви маєте попередити моїх батьків! Не хочу, щоб вони хвилювалися.
#217 в Фентезі
#44 в Міське фентезі
#912 в Любовні романи
#240 в Любовне фентезі
Відредаговано: 09.11.2025