-8- Ферзь

Ларс широко відчинив двері і привітно посміхнувся:

— Заходьте, заходьте, Мартіне, ми вже зачекалися!

Пан Берлік пройшов до вітальні, ввічливо привітався. Ларс представив Рамію, як свою кузину айру Айрін Блеріс.

Мартін Берлік був середнього зросту, худорлявої статури, одягнений в ідеально випрасуваний сірий костюм і білу сорочку, в руках він тримав шкіряний портфель. Його русяве рідкувате волосся було ретельно зачесане і зібране в куций хвостик на потилиці. Чоловік мав продовгувате обличчя, високий лоб, широкі брови, сірі очі з розумним і уважним поглядом, довгий з горбинкою ніс і тонкі губи. Про таких кажуть - типовий педант.

Рамія взяла на себе обов'язки господині і налила чоловікам у філіжанки чай. Вона поводила себе скромно і непомітно, як того вимагали правила етикету. Присівши за стіл, і трохи відпивши чаю, помічник Ларса почав звітуватися про стан справ.

— Пане Блере, першим ділом, я вручив ваше послання принцу. Він особисто мене прийняв, і я вам так скажу, — його нудьгуюче обличчя враз пожвавішало. —? Принц передав для вас і вашої сестри запрошення на завтрашній бал, який відбудеться на честь відкриття зимового сезону.

Мартін відкрив свій портфель, дістав і подав Ларсові конверти, скріпленні сургучем. Пан Блер з задоволеною посмішкою прийняв листи, зірвав печатки і прийнявся їх вивчати.

— Так-так, — мовив Ларс. — Нас чекають о сімнадцятій годині, прекрасно! Що там з гардеробом для мене і леді? — запитав він у Берліка.

— Більша частина готова. Пан Швенць особисто доставить вам все сьогодні. Я розпорядився приготувати музичну кімнату для примірок.

— Прикраси?

— Теж прибудуть сьогодні, але не всі, бо ж вас чекали серед зими. Та є з чого вибрати.

— Карета?

— Вже підготовлена, пане Блере, — флегматично відзвітував Берлік.

— Хм, чудова робота! А тепер розкажи мені, Мартіне, чи будуть завтра на прийомі у принца знатні сім'ї з Амарканду?

Ларс з нетерпінням спостерігав, як Берлік знову копирсається в своєму портфелі. Нарешті помічник витягнув звідти список.

— Ось, взяв у секретаря принца!

Блер вихопив папірець і зацікавлено почав його вивчати, вчитуючись в кожне прізвище. 

— Подивимося, хто тут у нас? Декілька чиновників, мабуть у справах, а ось це цікаво — Рілси з донькою, Брайди з донькою, Перслі з доньками,... хм, і Лоренси з донькою, далі дрібна знать теж з доньками. Прямо парад наречених! Леді відкривають полювання на принца! — зі зловтішною усмішкою пробурмотів Ларс.

— Дозвольте додати?! — звернувся помічник.

— Так, Берліку, що в тебе? — розсіяно запитав Ларс.

— На балу буде присутня місцева шляхта, в основному парубки. Багато хто хоче одружитися на дівчатах з Амарканду.

— Ну це їхні справи, нас вони не стосуються. Мартіне, — звернувся Блер до помічника:

— На сьогодні ти вільний, але завтра організуй все так, ніби до принца їде не якась там айра з прикордоння, а принцеса. Мені потрібно, щоб про Айрін вже почали говорити і цікавитися нею.

— Буде виконано, пане! — запобігливо відповів Мартін.

Берлік чемно попрощався і Ларс провів його до дверей. Під час розмови, Рамія не видала ні звуку, окрім звичних фраз ввічливості, але в душі в неї було якесь змішане розуміння того, що відбувається. Дівчина не любила неясності, це і бентежило її і викликало гнів, тому як тільки за помічником закрилися двері вона накинулася на Ларса з допитом.

— Пане Блере, — іронічно звернулася найманиця. — Може вже поясните мені, що це за цирк з моєю участю ви хочете організувати? Пам'ятається мені, ми нічого такого не обговорювали?

Ларс явно чекав цю розмову, але не спішив з відповіддю. Він хитро усміхнувся і ліниво розвалився на канапі, закинувши ногу на ногу. Почекав ту мить, коли дівчині урветься терпець, чомусь йому стало подобатися її дратувати, і нарешті відповів:

— Це не цирк, моя мила Айрін, це декорації! Невже ви думаєте, що, нікому не відома панянка по приїзді в столицю так швидко привернете до себе увагу? Потрібні незначні знайомства, чутки, плітки — все що підкреслить ваш ореол таємничості. Ну і гарна обгортка, куди ж без неї! — відповів чоловік.

Рамія якийсь час думала, переварюючи почуте. В душі вона погоджувалася з твердженнями Ларса, але те, що він не попередив її завчасно вибішувало.

— А що це Мартін говорив про гардероб? Як він може бути готовий, якщо навіть мірки з мене не знімали? — пробуркотіла найманиця.

— Бачиш, "кузино", я знав, що ти погодишся на нашу авантюру, тому подумав про все завчасно. Вибрав заздалегідь дівчину приблизно твоєї статури з персоналу матінки Го і відправив її до Марішкан. А пан Берлік організував все інше. До речі, її звуть Дарін, - самовдоволено відповів Ларс.

— Що?!! Мої сукні, білизну замовляла і приміряла повія? Це вже ні в які ворота не лізе! — розширивши очі, прокричала Рамія.

Дівчина заходилася міряти кроками кімнату, щоб якось випустити пар. Ларс весь підібрався, від його лінивої пози не залишилося і сліду. Чоловік добряче втомився і йому були геть не потрібні жіночі емоції. Він підвівся з канапи і зупинив Рамію, боляче схопивши за лікоть.

— А чим тобі повія не вгодила? Мало хто змолоду звернув не на ту доріжку, чи які в кого були обставини, а, ти, ненабагато від неї ліпша! Чи ти думаєш, що з імператором будеш про високі матерії розмовляти і триматися на сестринській дистанції?! — сказав, наче виплюнув Блер.

Рамія від таких слів стала, як вкопана, образа розпеченим жаром пронеслася венами і влучила в серце. Якусь мить вона не кліпаючи дивилася на Ларса. Першим бажанням було заліпити йому гарний ляпас, але відчуття якоїсь безнадійності, розгубленості, несправедливості затопили її душу. В голові набатом звучали слова: "Так ось, що він про мене думає, що я здатна на все заради грошей, просто ціна з Дарін у нас різна!"  Поступово гнів, обурення зійшли нанівець, випаливши в серці пустку і байдужість. Десь там, на задвірках свідомості прокинувся жаль до себе і питання "навіщо все це їй?", "що вона тут робить?", але Рамія придушила легкодухість в зародку. "Не вистачало ще заплакати перед цим козлом!" Обіцянка батькові спонукала її до дій всі ці роки, а тепер, коли вона пройшла більшу частину шляху пізно було повертати. Дівчина взяла себе в руки і вже спокійним рівним голосом промовила: