Ще з давніх давен наш світ був поділений на чотири основних клани, які вірно служили своєму імператору. Арксани, Сейрани, Пайли та Вассари. Кожен клан належав до одного стихійного елементу.
Арксани - діти вогню. Вони волелюбні, водночас спраглі до боротьби та викликів долі. Їхнє військо найсильніше серед усіх кланів імперії. Вони мають сильний дух та гарячу природу, що легко виражається в їх емоціях та вчинках. Їх легко зрозуміти, вони ніколи не приховують свою думку щодо інших. Їхня сила полягає у вогні - вони майстри вогняної магії та володіють здатністю контролювати полум'я.
Сейрани - діти вітру. Вони вільнодумні та незалежні, ніби сам вітер, який вільно рухається. Вони мають надзвичайну легкість у вчинках та думках, що робить їх відмінними дипломатами та дослідниками. Вони філософи та науковці, які служать імператору своїм розумом. Сейрани володіють магією повітря та вітряними здібностями, такими як левітація та створення бурь.
Пайли - діти землі. Міцні та стійкі, немов земля, на якій стоять, що і не дивно. Вони відомі своєю надійністю та відданістю імператору. Мають сильне почуття відповідльності та мети, які вони відстоюють з непохитною впертістю. Вони володіють земельною магією, що дозволяє їм керувати ґрунтом, каменем та рослинами.
І нарешті ми, Вассари - діти води. Спокійні та врівноважені, наша суть найбільше нагадує рух води - м'який, але потужний. Ми маємо сильну інтуїцію та емпатію, що допомагає нам зрозуміти та відчувати емоції інших. Наша фракція володіє магією води, ми здатні на керування водою в усіх її формах - від дощу до великих хвиль в океані. Проте серед усіх наших здібностей існувала одна, про яку воліли не говорити вголос. Вассари могли проникати в думки інших людей, впливати на їхні рішення та навіть підкорювати чужу волю. Ця сила вважалася надто небезпечною, тому її використання суворо заборонялося. Лише у випадках крайньої необхідності, коли інші засоби не могли врятувати життя, дозволялося порушити цю заборону. Адже ми розуміли: вода може втамувати спрагу, але може й утопити. Так само й наша магія могла врятувати людину або позбавити її найціннішого — свободи власного розуму.
Чотири фракції були різними, але кожна мала своє призначення. Вогонь захищав, Повітря спрямовувало, Земля підтримувала, а Вода зберігала рівновагу.
Принаймні так колись було.
***
— Це нісенітниця! Вода й вогонь не можуть бути разом! — на весь зал вигукнув лідер клану Арксанів, не приховуючи обурення. — Це безглузде рішення, Ваша Величносте!
— Так буде краще для всіх нас. Раджу вам підкоритися волі Астрофіни, Янь Ліаме, — твердо відповів імператор, навіть не підвищуючи голосу.
— Ви хочете знову розпалити війну, Ваша Величносте? — не вгамовувався Янь Ліам. — Невже вам недостатньо того, що ми досі відновлюємо імперію після правління вашого прадіда? Люди ще не оговталися від пережитих жахіть, а ви знову збираєтеся випробовувати їхнє терпіння!
— У нас немає іншого виходу. Саме таке пророцтво відкрила мені перлина, — спокійно промовив імператор.
— Ця перлина нас усіх погубить! — відрізав лідер Арксанів.
— Рід Арксанів, стежте за своєю мовою в присутності імператора! — втрутився лідер клану Вассарів. Його голос пролунав настільки владно, що навіть непокірний Янь Ліам на мить змовк. — Астрофіна не лише підтримує рівновагу між стихіями. Вона також здатна зазирнути в майбутнє. Її пророцтва не можна відкидати лише тому, що вони суперечать нашим бажанням. Я і сам не у захваті від цієї новини, але якщо без цього шлюбу на нас усіх може чекати загибель, то варто прислухатися до цього рішення.
Лідер Арксанів стиснув щелепи, стримуючи гнів, проте більше не промовив жодного слова.
— А все ж, Ваша Величносте, чи справді немає іншого виходу, окрім шлюбу? — обережно запитав Фен Лун, лідер клану Сейранів. — Невже ми не можемо знайти іншого способу запобігти лиху, про яке попереджає перлина?
— Увімкни свій розум, Фен Луне! — різко втрутився Шань Вей, лідер клану Пайлів. — Імператор уже передав нам суть пророцтва. Невже ти ставиш під сумнів його слова? Чи, може, вважаєш, що здатен краще за нього витлумачити волю Астрофіни?
— Досить, Шань Вею, — промовив імператор, піднявши руку й припинивши суперечку, що загрожувала перерости у відкритий конфлікт.
У залі запала тиша. Четверо лідерів, кожен зі своїми переконаннями, образами та страхами, звернули погляди до правителя. Усі вони чекали на його остаточне рішення.
— Я вважаю, що наймудрішим рішенням буде підкоритися волі Астрофіни й укласти священний союз між кланами Арксанів і Вассарів, — нарешті промовив імператор. — Я розумію ваше занепокоєння. Протистояння між вашими кланами досі не вщухло, і кожен із вас намагається не розпалювати ворожнечу ще дужче, аби не дати людям нових приводів для конфлікту. Ви боїтеся, що цей шлюб лише поглибить розкол, який ми так довго намагаємося подолати.
Імператор на мить замовк, обвівши поглядом присутніх.
— Та ви забуваєте про одне. Відтоді, як мій прадід востаннє правив імперією, Астрофіна мовчала. Понад сто років вона не давала жодного пророцтва. І тепер, коли перлина нарешті заговорила, ми не маємо права просто відвернутися від її слів лише тому, що вони нам не до вподоби.
Він випростався на троні, і його голос набув ще більшої твердості.
— Ми не знаємо, що саме чекає на нас у майбутньому. Але якщо Астрофіна попереджає про небезпеку, наш обов'язок — дослухатися до неї. Навіть якщо ціна заради порятунку імперії виявиться надто високою.
Ніхто не наважився відповісти.
— Клани Арксанів і Вассарів, — продовжив імператор, переводячи погляд з одного лідера на іншого. — За три тижні ваші роди будуть об'єднані священним союзом. Янь Лунвей, син лідера Арксанів, та Юй Мейлін, донька лідера Вассарів, візьмуть шлюб в імператорському палаці. Обряд проведу особисто я, аби все відбулося відповідно до волі Астрофіни й перебувало під моїм контролем. Сподіваюся на вашу співпрацю.