-11- Бідний офіціант

Ларс з’явився під ранок. Рамія ще спала тривожним сном, коли він зайшов до неї. 

— Привіт, Крихітко, — тихенько прошепотів їй на вушко.

Дівчина повернулася на звук і сонно відкрила очі.

— Ларс, Слава Праматері, ти прийшов! — вигукнула дівчина і обійняла коханого за шию. — Чому так довго тебе не було?

Чоловік пригорнув її до себе і ніжно поцілував.

— Треба було дограти роль. Гості роз’їхалися, а безлад залишився. Завтра знову намічається бенкет після відбору, тож челядь та наймити готувалися. Я ледь втік звідти, потрапив під дощ. Але це й добре, що він йшов — імператорські шпигуни поховалися в шинках і я без перешкод добрався додому. Поки привів себе до ладу, то вже й треті півні заспівали. 

— Ти не знаєш скільки в нас часу на підготовку? — занепокоєно запитала Рамія.

— Знаю, офіційні запрошення принесуть вранці, але мені відомо, що відбір на п’ятнадцяту годину дня. Туди запросять тільки сім’ї з нареченими. Ті, хто не пройдуть — поїдуть з ганьбою додому. Бенкет відбудеться о сімнадцятій годині — знову прийдуть всі чиновники і місцева еліта.

Рамія в свою чергу розповіла про те, що дізналася від Нормана.

— Отакої! Поки я тарілки зносив на кухню, блондинчик добрався до твоєї спальні! Мені вже ревнувати? — жартівливо запитав Ларс, грізно насупивши брови.

— Звісно! А як ти думав! — підіграла йому найманиця, штурхнула чоловіка в плече і розсміялася.

— Ах ти ж, зрадниця! Смішно їй! — Ларс накинувся на неї і почав лоскотати. 

— Перестань! Я вже не можу сміятися! — благала Рамія.

Чоловік змилостивився над своєю полонянкою, обійняв її і загорнув у ковдру.

— Хотів тебе трохи відволікти! — прошепотів Ларс, коли Рамія заспокоїлася і дихання її стало рівним

— Тобі це вдалося, але ж проблеми від цього не зменшилися, — зажурено промовила найманиця.

— Згоден, особливо нам все псує наявність менталіста і де тільки дядько його відкопав!!! — сердито вигукнув Ларс. — Потрібно його ліквідувати ще до відбору. Іншого шляху я не бачу.

Рамія проігнорувала його обурення і задалася питанням:

— Якби ж дізнатися, як саме проходить цей відбір? 

Ларс пирхнув і пояснив:

— Все відбуватиметься в тронній залі. Кожна наречена по черзі буде класти руку на артефакт, що вимірює силу крові, потім підходитиме до імператора, щоб поспілкуватися. Я думаю, що в цей час менталіст буде перевертати її мізки в пошуку необхідної інформації.

Ларс встав і почав ходити кімнатою, запустивши пальці в свою густу шевелюру. 

Рамія дивилася на нього і розуміла, що приховування дару Лоли може обернутися неприємностями для її батька. Але з іншої сторони, чи потім у самої велінки не буде зайвої уваги з боку Ларса. Як не крути, якщо їхня авантюра вдасться, то він стане імператором і може таке трапитися, що Лолу він вже не відпустить. Її цінність занадто важлива для політичних ігор. Найманиця вирішила, що тільки з дозволу своєї подруги вона розкриє її таємницю Ларсові. Так буде правильно, тож підійшовши до коханого, вона обійняла його зі спини і пригорнулася. Чоловік перестав ходити, обернувся, обійняв Рамію і уткнувся носом в її густе волосся.

— Ларсе, давай подумаємо про все зранку, — вмовляла вона його. — Тобі треба поспати хоч трохи!

— Залюбки, кохана, якщо ти не проти пригріти біля себе бідного офіціанта, — посміхався він, підштовхуючи Рамію до ліжка.

— От хитрун! Куди ж я тебе вже подіну, залишайся! — дівчина припала до вуст чоловіка в поцілунку.

Дочекавшись, коли Ларс мирно засопів, найманиця випросталася з його обіймів і пішла знову до Лоли. Камеристка спала чутко. Почувши чиїсь кроки вона стрепенулася.

— Тсс! Це я, — прошепотіла найманиця.

— О, я вже зрозуміла, чого ти прийшла! Вибач, знову прочитала, — зніяковіло промовила велінка.

— Та нічого, що будемо робити?

— Знаєш, мені приємно, що ти про мене піклуєшся! Але, те що може трапитися в майбутньому ще далеко, а зараз потрібно врятувати мого батька, тож я згодна. Можеш все йому розповісти.

— Ти впевнена! — перепитала Рамія.

— Так, і це дуже добре, що все буде відбуватися привселюдно, я зможу телепатично поспілкуватися з татом і попросити, щоб він не видав тебе.

Рамії сподобалася така ідея, але щось крутилося в її думках і не давало спокою. Вона розуміла, що щось не враховує, щось, що лежить на поверхні і коли здогадалася відразу озвучила:

— Лоло, а ти не ставила перед собою питання, чому стільки років твій батько працює на Ксавія і з його здібностями не зміг втекти?

Дивлячись на здивований погляд Лоли, найманиця зрозуміла, що дівчина геть про це не думала.

— Що може його тримати біля цього узурпатора? — допитувалася Рамія.

— Я… я не знаю, але ти права. Він значно сильніший за мене. Треба подумати. Може Ксавій його шантажує? Але ж батько б розкрив його плани дуже швидко. 

— А якщо це клятва? Якщо імператор заставив його заприсягтися у вірності? Можливо, щоб врятувати життя твоїй сестрі?

— Потрібне щось надто потужне, щоб обмежити такого менталіста і заставити його прийняти невигідні умови, — розмірковувала Лола.

— Артефакт? Якась обеззброююча магія?

— Так, артефакт! — вигукнула велінка, — Є такий. Він досить древній і про нього залишилась згадка тільки в літописах велінів. Називається “Сон дракона” — це точна копія “Ока”, але зводить нанівець всі ментальні здібності.

— У вогняних імператорів велика скарбниця, цілком можливо, що Ксавій володіє таким амулетом, — розмірковувала вголос Рамія. — Більш за все твій батько заприсягнувся, і якщо він під впливом клятви, чи погодиться з нами співпрацювати? А якщо порушення договору вб’є його?

Лола притиснула пальці до скронь і почала їх терти, намагаючись позбутися головного болю, який так невчасно її опанував.

Оговтавшись вона промовила:

— Так багато “якщо”! Давай так, ти одягнеш “Око дракона” — він захистить тебе. Батько чесно зізнається, що не зміг тебе прочитати. На людях, Ксавій не буде допитуватися що і як. Ментальний вплив під забороною. Можеш зіслатитися на якісь унікальні здібності. А я спробую все таки з батьком переговорити.