-2- Кайла

Секретар поринув у свої думки. В нього ще була одна не вирішена справа. Звісно Рене Декар волів би її взагалі не виконувати, але дама, яка його попросила про послугу, шалено йому подобалася. Нарешті він наважився і промимрив, втягуючи голову в плечі:

- Ваша величносте, дозвольте Вам передати послання від леді Кайли. Я знаю, що Ви таке не любите, але я ж не можу Вас не повідомити.

- Давай, - спокійно сказав Ксавій, протягуючи руку.

Секретар на радощах швидко дістав з сюртука конверт і тремтячи передав імператору. Той зірвав печатку, дістав листа і почав читати вголос:

- "Мій коханий імператоре, я так за Вами сумую! Моє тіло горить, бо жадає Вашої ласки! А ви вже три ночі до мене не приходите. Невже ви не любите Вашу Кайлу? Сподіваюся, що сьогодні Вас побачу, бо інакше я сама прийду до Вас!"

Скривившись, Ксавій порвав листа і віддав рештки секретареві.

- Потрібно прощатися з нею, набридла! Скажеш Кайлі, що я прийду сьогодні. А завтра зранку, щоб духу її в палаці не було! Зрозумів? - гаркнув він.

Декар від такого рішення витріщився на імператора:

- Так, а куди ж її? - зніяковівши, запитав секретар.

- Мені байдуже! Можеш туди, куди й інших, головне, щоб я більше її не бачив. Ненавиджу, коли жінка дозволяє собі більше, чим варта.

- Вона ж кохає Вас!

- Вона кохає думку, що може стати імператрицею, як і всі до неї, - зло кинув Ксавій, - Тобі вже час, Рене.

Секретар і сам думав, як це вже піти, адже Ксавій не на жарт розлютився. І раз така нагода, він улесливо поклонився, попрощався і задкуючи покинув кабінет.

Весь вечір Рене Декар мріяв, як завтра отримає владу над жінкою, яку і бажати не смів.

Так, він не гордий, може і підібрати після імператора. Це навіть йому подобається. Він буде кохатися з нею і заставлятиме дивитися на нього. "Хай бачить, хто тепер її господар"

- Ги-ги-ги, - задоволено розсміявся своїм думкам. 

"Прекрасна Кайлін, ідеал краси і він. Чудова пара!" Рене задоволено подивився на себе у дзеркало. Звідти на нього зиркав худий, довгов'язий, незграбний, лисий чоловік з великим носом і щербатим ротом.

Покрутившись майже всю ніч без сну, вранці секретар взяв дужих охоронців і увійшов в покої фаворитки. Він знав, що імператор ніколи не залишався наніч у своїх жінок.

Кайла ще спочивала після бурхливої пристрасті зі Ксавієм.

"Тим краще!" - зловтішно подумав Рене.

Він з силою стягнув з дівчини ковдру так, що та прокинулася. Охоронці жадібними поглядами обмацували оголене тіло красуні. Опальна фаворитка спросоння намагалася закритися подушкою.

- Іменем імператора Ксавія, наказую Вам негайно покинути палац! У вас, Кайло, півгодини, щоб зібратися!

Дівчина отямилася і заволала:

- Як, як ви смієте, я буду жалітися, вийдіть з моїх апартаментів, негайно! Геть звідси!

- Ви можете кричати скільки заманеться, але час пішов. Через півгодини охоронці виволочать вас в чому є! Точніше без нічого!

Рене сів в крісло навпроти ліжка Кайли і всім своїм виглядом дав зрозуміти, що йти не збирається. Поруч залишилися і охоронці.

"Це кінець!" - подумала дівчина. За нею прийшов вірний шакал Ксавія, тож в тому, що він виконує прямий наказ імператора немає сумніву. Гіркі сльози навернулися на очі фаворитки, випалюючи все всередині. Кайлін спромоглася швидко придушила істерику, яка почала прокрадатися в зраджене серце, звільняючи місце для лютої ненависті. Зібравши залишки гордості, вона промовила:

- Рене, будь ласка, нехай охоронці вийдуть. 

Вона навмисне не просила секретаря також покинути її спальню. Вже давно Кайлін помітила, що чоловік до неї не байдужий і вирішила на цьому зіграти.

Декар для годиться повагався, а потім наказав охоронцям зачекати за дверима.

Кайла швидко закуталася в простирадло і кинулася в ноги секретарю.

- Рене, я знаю, що у вас добре серце і ви не залишите мене в біді. Я вас прошу - знайдіть мені прихисток, хоча б тимчасово.

- Це не можливо, в палаці немає для вас місця.

- Але ж інші ті, що були до мене, вони ж десь є? - запитала і запнулась Кайлін.

"І справді, де всі ті, що були до неї?" - лиха думка промайнула в голові.

- Краще тобі не знати, що сталося з твоїм конкурентками. Мабуть, вони вже триста разів пожалкували, що народилися, - химерно усміхнувся Декар, - Їдь краще додому. В тебе п'ятнадцять хвилин.

- Рене, благаю, допоможіть, ви ж знаєте, що мене дома таку не приймуть. Все що мене чекає - це зачинена кімната на все життя! - вигукнула Кайла і розридалася.

Рене Декар насолоджувався. Це було навіть краще, чим в його фантазіях.

- Я можу тобі запропонувати тільки одне.

Дівчина перестала плакати і уважно подивилася на секретаря.

- Ти можеш стати моєю коханкою і якщо будеш слухняною, то я одружуся з тобою.

- Ні! - вирвалося в фаворитки.

- Ну, ні, так ні! Час вийшов! Охорона! Виводьте її!

Секретар відштовхнув від своїх ніг Кайлу і пішов на вихід. Дівчина плутаючись в простирадлі підплвзла до секретаря.

- Ні, стійте, Рене, не кидайте мене, я згодна!

Чоловік з єхидною посмішкою підійшов до фаворитки, взяв за підборіддя і поцілував. Як не огидно було Кайлі, але вона відповіла взаємністю. "Ти за все заплатиш, Ксавій!" - билася ненависть в її душі.

Секретар відірвався від таких жаданих губ і промовив:

- Йди, моя люба, збирай свої речі. Як будеш готова, скажеш охоронникам і вони відвезуть тебе в мій будинок.