-50- Весілля

Старий чоловік прочистив горло і піднявся. Обвів поглядом всіх присутніх і густим сильним голосом мовив:

- Я Нестор, жрець храму Піднебесної Матері драконів, прибув в цей дім, щоб об'єднати долі Айрін Блеріс і Петера Альдо на віки вічні поки смерть не розлучить їх! Прошу наречену і нареченого підійти до мене для проведення обряду.

На кухні повисла мертва тиша. Її розірвав тупіт ніг і характерні звуки витягнутих з ножен мечів. Троє повстанців приставили гострі леза до горла Агаті, Кларку та Мірі.

Петер криво всміхнувся, дивлячись на "Айрін" і улесливо промовив.

- Я вам раджу, моя люба, виконати те, що просить жрець. В іншому випадку ви за мить станете сиротою і підстилкою для всіх моїх вояків. А в мене повірте, чималий загін і буде ще більший. Скоро повстання охопить весь Амарканд і я очолю його! Правлінню імператорській династії прийде кінець!

Лола спокійно дивилася на чоловіка, що наповнювався почуттям власної важливості. Кларк з Агатою завбачливо мовчали.

- Навіщо вам шлюб зі мною? - запитала холоднокровно дівчина.

- Ти аристократка. В якості моєї дружини допоможеш схилити на мій бік собі подібних! - самовпевнено відповів Петер.

- Тож моя згода важливіша за відмову і всі ці залякування…

Петер засміявся, перебивши дівчину, а в такт йому зареготали Борг з поплічниками.

- Кицю, я маю завжди декілька варіантів! Якщо ти не погодишся,  я зроблю те, що пообіцяв, а шлюб запропоную іншій панянці, яка скоро опиниться в такій само ситуації. Мені плювати, яку айру брати за дружину. Тож що ти скажеш?

- Я згодна! 

Лола піднялася і підійшла до жерця.

Петер вдоволено хмикнув і зробив те саме.

Нестор, наче як і нічого не трапилося, почав свою довгу промову про цінності шлюбу.

- Скорочуй, старий! Ти ж чув, всі згодні, ніхто не проти! — буркнув Петер.

Жреця не треба було довго вмовляти.

- Отже, діти мої, покладіть долоні на священну Скрижаль, щоб підтвердити свою згоду на цей союз!

Жених з нареченою підкорилися.

- Айрін бере за чоловіка Петера, а Петер бере за дружину Айрін! Да здійсниться святе таїнство і прийме ваш союз свята Прамати!

Всі затамували подих, але нічого не відбулося.

- Це що таке? Ти - самозванка! - зло процідив повстанець, шарпнувши дівчину.

- Ні! - вигукнула Лола, - Можливо, це через те, що я все життя вважала себе Лалін. Я загубилася ще геть маленькою і мене виховували зовсім інші люди, в іншій країні. Лише три місяці тому, я дізналася, що я Айрін Блеріс. Ларс знайшов мене і сімейний артефакт це підтвердив.

- Де цей артефакт? - розлючено запитав Петер.

- У Ларса, можете в нього спитати, - відповіла Лола і додала:

- Шановний жрецю, спробуйте ім'я Лалін.

Нестор питально подивився на Петера, той переглянувся з Яном, пометикував і схвально кивнув.

- Що ж, кхм-кхм, - прочистив горло жрець. - Лалін бере за чоловіка Петера, а Петер бере за дружину Лалін, да здійсниться святе таїнство і прийме ваш союз свята Прамати!

Скрижаль Долі освітилася червоним сяйвом і згасла.

- Вітаю вас молодята з першим днем подружнього життя, а мені час йти! Жрець встав, хутко замотав скрижаль у вишите полотно і подався на вихід.

Вояки сховали мечі в саї і чекали подальших розпоряджень.

- Так, цих трьох, - вказав Петер на тестя з тещою та камеристку. - Зв'яжіть і киньте у льох.

Потім подивився на Яна і додав:

- І цього теж, я йому все одно не довіряю!

- Е-еее, Петручо! - обурився найманець. - А мене за що? Ми ж домовилися! Мене не можна в льох, а відморожу пальці і не зможу малювати підробні документи.

Петер скривився, як середа на п'ятницю.

- Так, зв'яжіть його і залиште тут, хай посидить, поки все скінчиться. І цю зв'яжіть, щоб бодай не втекла!- кивнув в бік Маніжі, що весь час стояла біля печі біла, мов крейда, - І не чіпати її! Хто ослухається - роздеру на березі!

Вояки кинулися виконувати накази.

- Борг, візьми двох людей і сходи подивися, що там коїться. Сайман з селюками і своїми людьми мав вже підійти. Щось дізнаєшся, прийдеш, розкажеш!

- Добре, брате! 

Борг з двома спільниками вийшов з хати.

- А ти, кицю, - сказав і боляче схватив "Айрін" за лікоть. - Підеш зі мною. Закріпимо наш шлюб на ділі.

- Я й сама піду, можеш не тягти! - гордо відповіла дівчина.

- То може ти до мене ще з кимось ходила? - зіщуливши погляд, запитав Петер.

- От зараз і перевіриш! Чого чекаєш? Чи чоловічої сили нема?

- А ти дівка з перцем я подивлюся, ну ходімо! 

Чоловік однією рукою схопив каганець, а іншою притиснув до себе дружину і поволік її до найближчої спальні. 

Зайшовши до кімнати, він штовхнув "Айрін" на ліжко, а сам почав розстібати штани.

- Що? Навіть не поцілуєш? - запитала дівчина.

Петер завмер, роздумуючи. А потім підійшов ближче до дівчини схопив за поділ сукні і щосили рвонув. Плаття розлетілося на дві пілки.

- Вибач, люба, чим менше на тобі одягу, тим більше шансів, що ти десь не сховала кинджал. Я якось не хочу бути зарізаним.

Петер схопив дружину і грубо впився поцілунком в її губи. Лола зібрала всю свою силу, всю ненависть до цього нелюда і здійснила потужний ментальний удар від якого звичайна людина не вижила б.

Петер відсахнувся і потер скроні. Потім підозріло глипнув на дівчину:

- Ах ти ж гадина болотна! Менталістка довбана! - і з розмаху вдарив Лолу по обличчю.

Дівчина зойкнула від пекучого болю, з очей бризнули гіркі сльози.

- Я міг здогадатися! Сильно все вдало проходило! Ах, ти ж зміюка!

Петер схватив Лолу за горло і почав допитувати:

- Хто ти така! І де справжня Айрін?!

- Хто я така? - прохрипіла дівчина, намагаючись вирватися. — Хто я така?! Я твоя смерть!!!

- Хто? Зараз сама здохнеш!

Петер зловісно розсміявся, здавлюючи горло жертви сильніше, але за секунду його сміх обірвався. Він перевів здивований погляд на свої груди, звідки стирчало закривавлене вістря меча.