-23- Сімейна вечеря

"Ну хоч вже посміхається, і то добре!" відмітив про себе Ларс і попрямував до своїх апартаментів. Йому теж не завадило гарно помитися, і хоч недодракони не так швидко покриваються амбре, але навіть для нього це вже занадто.

Блер з задоволенням скинув одяг і став під гарячий душ. Десь там за тонкою стіною ніжиться у ванні його Рамія. Ларсу здалося, що він чує, як дівчина наспівує якусь пісеньку. 

Ні, він не може більше чекати, треба обов'язково з нею поговорити. Його тіло , його душа хочуть цю жінку, потребують її як воду та повітря. За ці дні "відчуження" Ларс особливо гостро це відчув. Сьогодні він дасть їй спокій, а завтра знайде нагоду залишитися на одинці.

Сімейна вечеря пройшла на диво спокійно, хоч леді Агата час від часу хмуро поглядала на найманицю.

Рамія одягла домашню сукню, що привезла із собою, і заплела волосся в складну косу. Дівчина вела себе чемно і мило, демонструючи вишукані манери і знання столового етикету. Вона здавалася юною і тендітною. 

Охоронці теж не виглядали так брутально поголені обличчя, вимите волосся, звичайний одяг буржуа зробили з них чоловіків досить приємної зовнішності. Ніхто б і не здогадався, що перед ним злагоджена банда найманців.

Це було професійне перевтілення, вироблена роками властивість хамелеонів:  бути завжди своїми в будь-якій компанії. 

Охоронці невимушено вели світську бесіду з айром Блерісом і не відчували за столом жодних незручностей. І як Леді Агата не старалася якомога складніше засервірувати стіл - у гостей не було жодного промаху. Врешті-решт господиня здалася і просто насолоджувалася вечерею. А вона перестала бути нудною. Ян пообіцяв намалювати портрет чарівної айри, Мак вже домовився з айром Кларком про партію в шахи, а Гор виявився талановитим музикантом. Тому чай і десерти подали в малу вітальню, де стояв старовинний рояль. 

Молоді охоронці наскільки зачарували власників маєтку, що леді Агата на якийсь час забулась про Рамію. Поки Гор грав наступний шедевр невідомого композитора Ларс непомітно відвів дівчину до її кімнат. Він бачив, що вона втомилася та і йому давно потрібно нормально виспатись.

Ранок наступного дня видався яскраво сонячним. Рамія прокинулася і підійшла до вікна. Помістя Блерісів розміщувалося посеред доглянутого парку. Доки було видно - синіло чисте небо, всі дерева та кущі притрусило снігом, що сліпуче виблискував на сонці, створюючи казкове мерехтіння.

Невелике озеро частково ховалося за ялинами. Через нього перекинувся ажурний місток. Де-не-де серед екзотичних дерев визирали ротонди. А далі, до самого обрію, розкинувся густий ліс. Мабуть, саме там загубилася маленька Айрін" - подумала найманиця. 

Рамія щиро співчувала Агаті Блеріс і пробачила тій дещо неввічливу зустріч. Врешті-решт ця жінка має зіграти важливу роль в Ларсовому плані. Всі вони в одному човні, тож немає сенсу ворогувати.

З цією думкою, дівчина швидко одяглася, причепурилася і покинула кімнати. 

Спочатку Рамія гадала, що її розбудять, позвуть на сніданок, але ні. Ніхто і не потурбував. В коридорах помістя теж була повна тиша.