-10- Туманські острови

Ларс дав дівчині піти. Він і сам не міг збагнути, що це було. Якесь наслання, що затьмарило розум, не інакше. Але відчуття! Тягуче, ласкаве - не дежавю, ні, щось таке, що вже було, але не так! Йому здалося, що він вже знав раніше ці вуста, цю пристрасть, якою пашіло жіноче тіло. Ларс пам'ятав всіх своїх жінок, окрім однієї. Як не силився згадати обличчя - не міг. Краще б він не пам'ятав всіх інших, але цю б не забував! Чоловік не помітив як в роздумах добрався до своїх апартаментів.

"Треба випити! Що це за туман в голові! - скаржився подумки Ларс, наливаючи в келих міцний напій. Випивши кальвадос в один ковток, чоловік присів у крісло. Стало ще гірше: події з його минулого, підриваючи мізки, крутилися в голові, мов калейдоскоп.

Туманські острови, Канкуна

Дев'ять років тому.

Стрункі напівоголені дівчата гойдали стегнами у східному танці. Рясні фонтани, які приємно дзюрчали серед великої тераси, несли свіжість в полуденну спеку. Десь в заростях тропічних садів виспівували екзотичні пташки. На низькому диванчику серед шовкових подушок розвалився, виваливши голе пузо, Арішбек - торговець контрафактними товарами. Подейкували, що він не гидував і торгівлею людьми. 

Ларс в ті часи промишляв контрабандою, сколочуючи свій перший капітал. З Арішбеком він мав справу вперше, але бажаючи розширити ринок збуту, вирішив ризикнути і приплив до Канкуни, столиці Туманських островів. 

Купець ліниво відщипував виноградинки з грона і тягнув до рота. Прищуривши маленькі свинячі очі на зажирілому бородатому обличчі, він уважно слухав свого співрозмовника. 

Саме зараз Ларс запропонував туманському торговцеві купити партію контрабандної зброї. Ціна Арішбека не влаштувала. Він хотів вдвічі дешевше, адже товар незаконний. На що Ларс йому відповів, що законно його не придбати. Відповідно, він міг би через дефіцит значно підвищити ціну, але, поважаючи шановного Арішбека, вирішив саме йому зробити вигідну пропозицію. Торговець заявив, що йому треба час подумати, а зараз він запрошує Ларса відпочити з дороги і відвідати хамам. Поки чоловік ніжився в басейні в обіймах розпусних красунь, Арішбек все зважив. Він відповів контрабандистові, що згоден на його умови, і попросив показати зброю своїм помічникам. При цьому зауважив, що якщо товар настільки якісний та чудовий, як його розхвалює Ларс, то угода відбудеться сьогодні ж. 

Контрабандист повів помічників Арішбека на свою двощоглову шхуну-бриг, під гордою назвою "Перлина Хайраму", яка пришвартувалася в місцевому порту. Ларс показав покупцям зразки зброї, що виготовлялась найкращими амаркандськими зброярами. Туманці задоволено белькотіли на своєму діалекті, розмахували ятаганами, мечами, роздивлялися метальні ножі і кинджали. Потім перейшовши на загальну мову, запросили Ларса знову до торговця на перемовини. Як і обіцяв Арішбек, угода відбулася. Сторони залишилися задоволеними, і купець замовив у контрабандиста втричі більшу партію. Ларс був на сьомому небі від щастя. Якщо вдасться провернути це дільце, то він купить ще один корабель. 

Повернувшись на Туманські острови через місяць, Ларс попав у добре сплановану пастку. Повіривши людям Арішбека, він дозволив розвантажити товар з бригантини, а сам зі своїми помічниками відправився за оплатою до торговця.

Арішбек зустрів контрабандистів з розпростертими обіймами, запросив чоловіків обмитися з дороги і розділити з ним частування. Ларс з радістю погодився. За столом прислуговували дівчата з якими він місяць тому розважався в хамамі. Час від часу вони відволікали погляд чоловіків на свої манкі принади. Розімлівши і відчувши якусь ейфорію, Ларс не помітив як його помічники зникли.

Контрабандист в'яло поцікавився у купця, де його люди. Арішбек, погладивши козлячу бороду, відповів, що його помічники вже отримали оплату і відправились на корабель. 

- Вони тільки-но пішли, Ларсе, ти швидко їх наздоженеш! - додав торговець.

Чоловік трохи струснув головою, щоб впорядкувати думки, виходило не дуже. "Мабуть, це все східне вино.., скоро мине". Він тепло попрощався з Арішбеком і навіть не звернув увагу на те, що нового замовлення купець не зробив.

Трохи хитаючись, Ларс вирішив наздогнати помічників. Крокуючи вузькими вуличками, які вели від сараю торговця до порту, чоловік ніяк не міг видивитись своїх людей. Раптом на піску він побачив свіжі темні плями. "Невже кров," - здивувався Ларс. Чоловік нагнувся, щоб взяти щипку піску і роздивитись краще. Це врятувало йому життя. Прямо над головою просвистіла стріла. Ларс інстинктивно згрупувався і відскочив до стіни якоїсь обшарпаної хатини. Він мав терміново оцінити обстановку, але в голові туманилося, і чоловік не міг зосередитись. Тим часом на вузьку вуличку з дахів сусідніх будинків зістрибнуло четверо вбивць. Оголивши ятагани, які місяць тому поставив Арішбеку Ларс, вони повільно наближалися до чоловіка. До них приєдналася ще група з п'яти осіб.

Ларс вийняв з піхв парні мечі. В очах двоїлося, мерехтіли червоні спалахи. Чоловік зрозумів, що його обпоїли і чимось сильним, але він не збирався так швидко здаватися. Прокліпавшись, встав в оборонну стійку. Вбивці наступали. Першу трійку він все таки поранив і вони відійшли, але на зміну їм встали інші. Якась тяжкість і втома сковували Ларсове тіло. Чоловік усвідомив що довго не витримає - це його безславний кінець. Спочатку він втратив один меч, потім з його рук вибили другий. Нападник стукнув Ларса у скроню і той впав навколішки. Вбивця заніс над його головою ятаган, але потім захрипів, схватившись за горло, і мертвий впав Ларсові під ноги. З його шиї стирчав метальний ніж. Через мить впав ще один. Ларс відчував, що скоро знепритомніє, так йому було зле. Він намагався триматись, якомога ширше розширював очі і тер обличчя. На вуличці творилося казна що, якийсь юнак у пов'язці, що закривала майже все обличчя, методично знищував його нападників один за одним. Він настільки швидко вертівся-крутився, розмахуючи своїми кривими мечами, що Ларс не встигав за ним стежити і просто закрив очі, притулившись до стіни.