-8- Ферзь

Ларс широко відчинив двері і привітно посміхнувся:

-Заходьте, заходьте, Мартіне, ми вже зачекалися!

Пан Берлік пройшов до вітальні, ввічливо привітався. Ларс представив Рамію, як свою кузину айру Айрін Блеріс.

Мартін Берлік був середнього зросту, худорлявої статури, одягнений в ідеально випрасуваний сірий костюм і білу сорочку, в руках він тримав шкіряний портфель. Його русяве рідкувате волосся було ретельно зачесане і зібране в куций хвостик на потилиці. Чоловік мав продовгувате обличчя, високий лоб, широкі брови, сірі очі з розумним і уважним поглядом, довгий з горбинкою ніс і тонкі губи. Про таких кажуть - типовий педант.

Рамія взяла на себе обов'язки господині і налила чоловікам у філіжанки чай. Вона поводила себе скромно і непомітно, як того вимагали правила етикету. Присівши за стіл, і трохи відпивши чаю, помічник Ларса почав звітуватися про стан справ.

- Пане Блере, першим ділом, я вручив ваше послання принцу. Він особисто мене прийняв, і я вам так скажу, його нудьгуюче обличчя враз пожвавішало. Принц передав для вас і вашої сестри запрошення на завтрашній бал, який відбудеться на честь відкриття зимового сезону.

Мартін відкрив свій портфель, дістав і подав Ларсові конверти, скріпленні сургучем. Пан Блер з задоволеною посмішкою прийняв листи, зірвав печатки і прийнявся їх вивчати.

- Так, так, - мовив Ларс, - нас чекають о сімнадцятій годині, прекрасно! Що там з гардеробом для мене і леді? - запитав він у Берліка.

- Більша частина готова. Пан Швенць особисто доставить вам все сьогодні. Я розпорядився приготувати музичну кімнату для примірок.

- Прикраси?

- Теж прибудуть сьогодні, але не всі, бо ж вас чекали серед зими. Та є з чого вибрати.

- Карета?

- Вже підготовлена, пане Блере, - флегматично відзвітував Берлік.

- Хм, чудова робота! А тепер розкажи мені, Мартіне, чи будуть завтра на прийомі у принца знатні сім'ї з Амарканду?

Ларс з нетерпінням спостерігав, як Берлік знову копирсається в своєму портфелі. Нарешті помічник витягнув звідти список.

- Ось, взяв у секретаря принца!

Блер вихватив папірець і зацікавлено прийнявся його вивчати, вчитуючись в кожне прізвище. 

- Подивимося, хто тут у нас? Декілька чиновників, видно у справах, а ось це цікаво - Рілси з донькою, Брайди з донькою, Перслі з доньками,... хм, і Лоренси з донькою, далі дрібна знать теж з доньками. Прямо парад наречених! Леді відкривають полювання на принца! - зі зловтішною усмішкою пробурмотів Ларс.

- Дозвольте добавити? - звернувся помічник.

- Так, Берліку, що в тебе? - розсіяно запитав Ларс.

- На балу буде присутня місцева шляхта, в основному парубки. Багато хто хоче одружитися на дівчатах з Амарканду.

- Ну це їх справи, нас вони не стосуються. Мартіне, - звернувся Блер до помічника, - На сьогодні ти вільний, але завтра організуй все так, ніби до принца їде не якась там айрі з прикордоння, а принцеса. Мені потрібно, щоб про Айрін вже почали говорити і цікавитися нею.

- Буде виконано, пане, - запобігливо відповів Мартін.

Берлік чемно попрощався і Ларс провів його до дверей. Під час розмови, Рамія не видала ні звуку, окрім звичних фраз ввічливості, але в душі в неї було якесь змішане розуміння того, що відбувається. Дівчина не любила неясності, це і бентежило її і викликало гнів, тому як тільки за помічником закрилися двері вона накинулася на Ларса з допитом.

- Пане Блере, - іронічно звернулася найманиця, - Може вже поясните мені, що це за цирк з моєю участю ви хочете організувати? Пам'ятається мені, ми нічого такого не обговорювали?

Ларс явно чекав цю розмову, але не спішив з відповіддю. Він хитро усміхнувся і ліниво розвалився на канапі, закинувши ногу на ногу. Виждав мить, коли дівчині урветься терпець. Чомусь йому стало подобатися її дратувати. І нарешті відповів:

- Це не цирк, моя мила Айрін, це декорації! Невже ви думаєте, що, ви, нікому не відома панянка по приїзді в столицю так швидко привернете до себе увагу? Потрібні незначні знайомства, чутки, плітки - все що підкреслить ваш ореол таємничості. Ну і гарна обгортка, куди ж без неї! - відповів чоловік.

Рамія якийсь час думала, переварюючи почуте. В душі вона погоджувалася з твердженнями Ларса, але те, що він не попередив її завчасно вибішувало.

- А що таке Мартін говорив про гардероб? Як він може бути готовий, якщо навіть мірки з мене не знімали? - обурливо запитала найманиця.

- Бачиш, "кузино", я знав, що ти погодишся на нашу авантюру, тому подумав про все завчасно. Вибрав заздалегідь дівчину приблизно твоєї статури з персоналу матінки Го і відправив її до Марішкан. А пан Берлік організував все інше. До речі її звуть Дарін, - самовдоволено відповів Ларс.

- Що?!! Мої плаття, білизну замовляла і приміряла повія? Це вже ні в які ворота не лізе! - розширивши очі, прокричала Рамія.

Дівчина заходилася міряти кроками кімнату, щоб якось випустити пар. Ларс весь підібрався, від його лінивої пози не залишилося і сліду. Чоловік добряче втомився і йому були геть не потрібні жіночі емоції. Він схопився і зупинив Рамію, боляче схопивши за лікоть.

- А чим тобі повія не вгодила? Мало хто змолоду звернув не на ту доріжку, чи які в кого були обставини, а, ти, ненабагато від неї ліпша! Чи ти думаєш, що з імператором будеш про високі матерії розмовляти і триматися на сестринській дистанції?! - сказав, наче виплюнув Блер.

Рамія від таких слів стала, як вкопана. Якусь мить вона не мигаючи дивилася на Ларса. Першим бажанням було заліпити йому гарний ляпас, але відчуття якоїсь безнадійності, розгубленості, несправедливості затопили її душу. В голові набатом звучали слова: "Так ось, що він про мене думає, що я здатна на все заради грошей, просто ціна з Дарін у нас різна!"  Поступово гнів, обурення зійшли нанівець, випаливши в серці пустку і байдужість. Десь там, на задвірках свідомості прокинувся жаль до себе і питання "навіщо все це їй?", "що вона тут робить?", але Рамія придушила легкодухість в зародку. "Не вистачало ще заплакати перед цим козлом!" Обіцянка батькові спонукала її до дій всі ці роки, а тепер, коли вона пройшла більшу частину шляху пізно було повертати. Дівчина взяла себе в руки і вже спокійним рівним голосом промовила: