-2- Голова гільдії

В лігві гільдії було спокійно — та це затишшя перед бурею. Ларс прекрасно знав, що опівночі буде облава. Його коханка Бригіта сплуталася зі старим кнуром —  начальником Таємної канцелярії. Вона зливала інформацію про останні замовлення, здала таємне місце гільдії і викрила всіх учасників. Як виявилося, ця шльондра не гидувала кохатися і з Брутом, а той в свою чергу вибовкував їй необхідні дані. "Тупа курка, на що тільки сподівалася?" — лютував Ларс. Він абсолютно не ревнував Бригіту. Вона була для нього просто жінкою для чоловічих потреб — гарна, принадлива білявка, необтяжена інтелектом. З нею, в принципі, не було коли і про що розмовляти. Мабуть, він усе таки щось прогледів, недооцінив… Лялька втямила, що з Ларсом їй нічого не світить і вирішила влаштувати своє життя.

Часу було обмаль. Своя людина в канцелярії  попередила Ларса, що вночі до нього завітають "гості". Першим ділом він "нейтралізував" Рамію — її боялися. Під час сутички, найманиця з легкістю могла покласти десяток підготовлених бійців. Інформатор натякнув, що саме через неї загін значно підсилять. ІІдея отруїти "зрадницю" прийшла миттєво. Ларсу доповіли, що після застілля, Бригіта зустрічалася з якимось незнайомцем і передала записку. План спрацював.

Рамія приєдналася до гільдії три роки тому, коли пройшла всі випробування.  В шайці не було прийнято випитувати про минуле її учасників. Ларс не переймався тим, як дівчина знайшла їхнє лігво. Головне — за роки служби вона не провалила жодного завдання. Найманиця, мабуть, єдина людина, яка могла битися з Ларсом на рівних, але ж він нащадок драконів, тому значно швидший, витриваліший і живучіший. Згодом Ларс почав здогадуватися, що дівчина не така проста, як намагається здаватися. 

Рамія подобалася Ларсові — таємнича, неприступна. Але ще більше його вабило те, що вона теж носійка драконячої крові. На цю її особливість в Ларса були великі плани. Звісно, як нормальний чоловік, він би бажав бачити її затуманені пристрастю карі очі, пропускати через пальці тяжке, чорне, хвилясте волосся, цілувати пухкі вуста… Але Ларс заборонив собі про це думати. Ця квіточка йому потрібна зовсім для інших цілей. 

Неквапливий стукіт у двері вивів голову гільдії з роздумів. Чоловік, що до того ліниво сидів у кріслі, хутко підійшов до входу. Два короткі і три довгі постукування — це був Піт, його права рука і друг. Цей здоровань, за домовленістю з Ларсом, довгий час грав свого серед "відморозків", що дало йому змогу не тільки вистежити Брута і Бригіту, а й спостерігати настрої в низах гільдії. Піт був очима і вухами Ларса. Для всіх "свій в дошку", для нього — побратим і радник.

Голова гільдії відчинив двері. 

— Заходь, друже! 

Піт привітально стукнув кулаком об кулак Ларса, пройшов в кімнату і з полегшенням розвалився в кріслі, витягуючи довгі ноги. Ларс налив в келих добротного вина і передав Пітові. Той з вдячністю прийняв напій.

— На! Змочи горло і розказуй, як там наші справи? — нетерпляче мовив чоловік.

Піт випив вино одним махом, не розбираючи смаку. Обтерся засмальцьованим рукавом, із огидою подивився на свій одяг, потім вирішив, що це пусте, й почав розповідати: 

— Рамію відвіз на звалище, як ти і просив. Брут відправився до праотців — падло, намагалося мене вбити. Золото ще раніше розділив між "нашими", твоя часка — в схові біля стайні.

— А Бригіта? — поцікавився Ларс.

— У матінки Го, у відключці після її фірмової настоянки. Вранці отямиться на галері — буде обслуговувати гарячих матросиків! — криво посміхнувся Піт.

Йому не було шкода зрадниці. Нічого, крім огиди, він до неї не відчував. Якби не Ларсовий інформатор, багато хто з гільдійців не зустрів би світанок.

Бригіта була коханкою Ларса більше двох років. Саме Піт привів білявку в гільдію. Він думав, що врятував її від борделю, куди дівчину сплавив вітчим-ґвалтівник. Піт спокусився милим личком і повірив у всі її байки. Спочатку дівчина линула до хлопця, але, зрозумівши, що він у гільдії фактично "ніхто", швидко переключилася на Ларса.

Що відчував зраджений коханець? А нічого! Піт просто зрозумів, що пригрів хвойду. Згодом він дізнався, що ніякого ґвалтівника не було. Розважлива дівка витягла на себе багатенького синочка зі столичної знаті, і той втратив через неї голову. Коли хлопчина почав погрожувати батькам, що накладе на себе руки, якщо йому не дозволять одружитися з Бригітою, батько сімейства найняв братків зі столичної гільдії. Ті тихенько вивезли дівку за багато миль — в портове містечко Хелібек. Тут Піт і зустрів її. Сумна та заплакана вона сиділа в корчмі матінки Го, де господиня розказувала їй про принади майбутніх заробітків.

— Вибач, Піте, — Ларс зі смутком подивився на друга. — Я не мав крутити з нею. Може, якби не твоя робота під прикриттям, Бригіта залишилась б з тобою?

Піт гучно розсміявся.

— Ларсе, ти себе чуєш? Це продажна дівка. Вона і тебе зрадила і наступного зрадить, якщо на горизонті замаячить ласіший шматок. Я це відразу зрозумів, тому нормально все переніс. Тим більше, усвідомлював, що їй з тобою, крім якихось дрібних подарунків, нічого не перепаде. І якщо тобі стане легше, то знай: мене це тішило!  Вона використала мене, ти — її, вона — тебе. Закон кругообігу використання в природі! Тепер її черга платити по рахунках, принаймні я на це сподіваюся. Хтива сучка! — Піт зло сплюнув на підлогу. — Всю малину нам обламала!

— Не хвилюйся, Піте! — промовив втішливо Ларс. — Ти ж знаєш, що у мене завжди є запасний  план!

Голова гільдії присів у крісло і почав розповідати:

— Ще рік тому, на підставні документи, я купив пару хат в Кошилибі. Заїжджі будівельники зв'язали їх підземними ходами. На всяк випадок… І ось цей випадок настав! Тому, друже, візьмеш  найадекватніших і провірених хлопців, щоб відсидітися там деякий час. Селище розташоване в дванадцяти милях від міста, на північ, далеко від основного тракту. Хати розкидані, людей живе мало. Тим часом безуспішний напад на нас добряче похитне стілець під дупою начальника Таємної канцелярії.  Згодом йому "допоможуть" піти на пенсію, а вакантну посаду обійме наша людина. Коли все заспокоїться — повернетеся й поступово продовжите свою справу. Я домовився — вас ніхто не чіпатиме. Але є умова: час від часу будете виконувати деякі доручення канцелярії.