Десь, в якійсь країні...
А може і в Україні!
На поле злетілися ворони
І заклювали парочку вони.
Закохані стояли
І на них не зважали.
ЇЇ очі - дивували його,
А вона, просто, кохала його.
І ніби в щасливій казці,
Думками літали, неначе в танці,
Але ворони чорні як ніч
Налетіли хмарою на них.
Але страх їх не охопив,
Бо він їй вибачив
І поцілунком вибачення скріпив.
Ворони на них не зважали
І їхнє тіло клювали.
Останній стук серця у грудях...
Останній поцілунок на губах...
Душа покинула тіло
І сонце їх освітило,
Й злих воронів - осліпило.
Серед каркання і смерті
Чути голос честі,
Чути дзвін крил,
Який лунає з-підніжжя схил.
Це голуби летять
І білосніжними крилами шумлять.
На воронів вони накинулись,
А закохані до землі схилились,
Але було пізно
Голуби спізнились
І дві сльозини скотились,
Й наче алмази сіяли
Коли на закоханих летіли.
Спів і сльози голубині
Спасли його нині,
А вона мертва і холодна
Лежала у нього на руках, бідна...
Голуби - це ті закохані,
Які втратили дні численні,
За які втратили тих
Кого кохали понад життя.
Душі молодих дівчат
Носили в себе у серцях.
Але хлопець не здавався,
Тому що, на чудо сподівався
Його обличчя сльозами вкрилося
І потік сліз на її личко полилося.
Хлопець дівчину пригортав
І просто цілував.
Сльози в шкіру впиталися
І поцілунком скріплялися,
Але юнак оживання не помітив
І тоді він її залишив.
Сів на краю скали
І за сонцем спостерігав,
Що вона жива, він не знав.
Коли відчув,що позаду хтось стоїть,
Хлопець сказав:
" Я її кохаю! І буду кохати завжди... "
Після цих слів він почув:
" Я тебе кохаю! І буду кохати завжди! "
Він обернувся і побачив її
Ту... яку кохав понад життя.
Тоді, юнак сказав:
" Чудо - це сила кохання "
І просто її поцілував.
Хто ж знав?
Щоб зняти прокляття,
Потрібне кохання на все життя
Потрібні сльози прозорі,
Які в шкіру впиталися
І поцілунком скріплялися.
Відредаговано: 12.10.2020