Розділ 1: Нова справа

Ніч спустилася на місто, розфарбовуючи його у відтінки тіней та приглушених вогнів. Софія Савчук сиділа за своїм стареньким ноутбуком у невеликій квартирі на околиці. Кімнату освітлював лише тьмяний екран і слабке світло настільної лампи.

Її день пройшов без жодного натхнення: редактор газети знову відкинув її статтю про соціальні проблеми міста, заявивши, що «це нікому не цікаво». Софія відчула розчарування, яке переслідувало її останні кілька місяців. Вона вважала, що журналістика – це про правду, але здається, для її редакції це було більше про рейтинг.

Від думок її відволік звук нового листа. На екрані з’явилося повідомлення без адреси відправника. Тема була короткою:
«Знаю правду. Ти хочеш сенсацію?»

Софія завмерла. Від кого це? Чому саме їй? Вона відкрила листа.

«Районний суд, архіви. Знайди документи про забудову на вулиці Лісова, 12. Там більше, ніж здається на перший погляд».

Журналістка насторожено глянула на текст. Це могло бути жартом або чимось небезпечним. Але її інтуїція – те, що завжди виручало її у професії – нашіптувала: тут є щось більше.

Наступного дня Софія вирушила до суду, щоб перевірити інформацію. Зал архівів був майже порожнім – лише літній архіваріус байдуже переглядав газету. Софія пояснила, що її цікавлять документи про будівництво житлового комплексу на Лісовій. Спочатку чоловік вагався, але, побачивши її журналістське посвідчення, кивнув і пішов у глибину стелажів.

Через кілька хвилин він приніс товсту теку¹. Софія відкрила її і відразу зрозуміла: щось тут не так. У документах зазначалося, що земля під забудову була продана міською радою за смішні гроші, а покупець – компанія, що належить до родини Сліпчуків, головних магнатів міста.

«Це не просто бізнес», – подумала Софія. – «Це відмивання грошей».

Під час роботи з документами Софія помітила ще одну цікаву деталь: у списку свідків, які були проти будівництва, стояло ім’я Олени Кравець, місцевої активістки, про яку давно нічого не чули.

Передчуття змови захопило Софію. Вона сфотографувала документи, подякувала архіваріусу² й вийшла на вулицю. Але замість звичного шуму міста її огорнуло відчуття небезпеки. Вона оглянулася – у натовпі хтось стежив за нею.

Цей лист став її першим кроком до сенсації. Але чи була вона готова до того, що її чекало попереду?-

------

Теку - теж саме, що папка.

Архіваріус - працівник, який проводить роботу з архівами.