Сенп. Книга перша

Частина вісімнадцята. Домовленості

 На поверхні планети щось поглинало магічні імпульси й енергію, наче великий акумулятор. У підземеллі, сила, по краплині, почала повертатися до Ларне. Закиданець відчув, що вони з Делком знаходяться у нескінченному лабіринті, наче у місті на великому тедролі, чи у середині планети. Ще не було освітлення, лише металеві яруси і перебірки.

- Я створю портал, на поверхню планети, бо тут ми заблукаємо. я бачу тільки площини з заліза.

- Зізнаюсь, у мене паніка. Якби ми здалися у полон, дізналися би більше. От дзек! - Делк перечепився через якусь балку. Ящір не так добре бачив у темряві, як рудий закиданець, - Роби портал, вибиратимемося.

- Нічого чарівного тут немає, якісь новітні технології, - відповів Ларне.

Ларне вклав усю енергію яку зміг зібрати, щоб створи портал, слабкий й затуманений, невідомо куди.

- Світло, - зрадів Делк.

- Щось мені не подобається цей портал, - сумнівався Ларне.

- Або ризикнемо, або будемо тут лазити років сто, може більше, - буркнув ящер.

Калтокійці зайшли у той портал й опинилися у клітці із кіріду. Клітка стояла у мармуровій великій кімнаті, на стінах безліч камер й маленьких бійниць.

Біля клітки стояв Мардук, оглянув калтокійців, скривився кинув зневажливо:

- Така дрібнота. Ця клітка розрахована на вашого адмірала, тож для вас виходу немає. Не ламайте моє дорогоцінне обладнання.

Закиданці не відповіли великому космічному конструктору. Мардук розвернувся й вийшов з мармурової зали до оглядової кімнати. До нього звернувся керівник лабораторії:

- Мені їх досліджувати? Що саме?

- Та немає в них нічого особливого, звичайні космічні дракони, хіба у рудого є магічні здібності. Не чіпайте їх. Вони на обмін.

 Ларне сів на мармурову підлогу. Делк обійшов вздовж грат досліджуючи клітку:

- Ото влипли.

- Ми у полоні, що ти тут можеш дізнатися?

***

Летос залетів у нижній ангар Джарека і зайняв свій майданчик. Мілен перша вистрибнула на палубу флагмана, її зустрів Ствен.

- Коли це сталося? - занепокоєно запитала вона у старого друга.

- Та от тільки почули пропозицію, відразу тобі повідомили, - відповів Ствен, і додав, - вчора.

- Ти зв'язався з патрулем? - запитала Мілен, - Маю надію вампір ще у них.

- Так Асет полетів забрати того мервяка, - усміхнувся Ствен, - Хто полетить обмінювати?

- Я, - відповіла Мілен, - Хочу поговорити з тим братом Гела. Родину потрібно знати.

На палубу ангарного відсіку прийшов Джарк. Проекція Джарека наче виникла із світла поруч з Мілен. Нейл, Рол і Ленора також вийшли з Летоса.

Проекція Летоса сиділа на трапі катера, проекція Джарека сіла поруч із Летосом.

Темний великий ангар, освітлений тільки у тому місці де стояв Летос, здавалося зменшувався і звужувався. Тиснув. Мілен скуйовдила собі волосся. Як це робив і Гел.

Джарк повідомив:

- Мардук також хоче поговорити з тобою. Це ще одна умова, щоб ти привела вампіра. Зустріч на Асоні.

- Ні, тільки не на Асоні, - вигукнула Ленора.

- То давайте заберемо своїх й роздовбаємо ту Сферу. Знаємо де вона знаходиться, - запропонував Джарек.

- Хороша ідея, - відповів кораблю його капітан, - От тільки сьогодні зранку її існування оприлюднили. Тепер це штучна експериментальна планета в десятій галактиці, яка належить Тетанні. Там мільярди переселенців - звичайних, простих, мирних людей. Якщо ми її, як ти кажеш, роздовбаємо, то ці люди загинуть. Спільнота нам цього не вибачить.

- Мардук побудував на границі галактик, майже що на території нашої Пателли стратегічний військовий об'єкт. - Озвався Нейл, - А нас не запитав? Ми ж можемо прилетіти і запитати його що то за об'єкт, і яке його призначення.

- Та штучна планета певне має на собі озброєння, як увесь наш калтокійський флот, - мовив Летос, якщо не більше. І щит із людей.

- Взагалі з тим богом треба поговорити. Запитати що він хоче, - мовила Мілен.

- На Асоні? - обурювалася Ленора, - Після моєї втечі? Дядько на калтокійців дуже злий.

- Ми добре продумаємо відступ, - усміхнулася Мілен.

- Ви забуваєте, що вампір гасить магічні сили, - нагадав Рол.

- Крім магії маємо технології, так хлопці? - Мілен глянула на Джарека і Летоса.

- Якщо вампір поглине вашу з Мардуком магічну силу, у вас будуть рівні можливості, - відповів Джарек.

***

Поселення горян губилося між скелями серед дерев. Між будинками кам'яні доріжки, сходи, майданчики, містки. Каміння зачовгане ногами багатьох поколінь.

Будинки тулилися до скель, були частиною скель, височіли над скелями, фундаменти опиралися у зручні майданчики складені з каміння, так майстерно що світлі і темні камінці утворювали складний візерунок.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше